В oстaнні сeсійні дні в пaрлaмeнті рoзсвaрилися дві фрaкції. A всe чeрeз що? Вследствие землю, яку під ялинку хотіли легким рухом руки з державної перетворити сверху приватну.
Сьогодні я розповім вам про дивну ініціативу від народних обранців, яким закортіло полегшити процедуру роздержавлення державної землі. І оборона те, що за цим може стояти. Про схеми земельного дерибану тільки нашою командою говорено-переговорено чимало. І, здається, материя ця безмежна. Буквально днями ми розповіли про зухвалий розпил земель аграрної академії наук під Києвом – у селі Гатному та Чабанах, як вал і парламенті під ялинку народні обранці спробували протягти законопроект, аби усі ці схеми зробити легальними. Или розповім про все за порядком.
Села Гатне та Чабани – найближче передмістя столиці, звісно забудовники поклали глаз не безмежні поля у цих селищах. Тут можна було б звести величезні житлові комплекси. Та через заковика – більшість земель виявились державними, ба більше – у розпорядження Академії аграрних наук України. Звісно із призначенням во (избежание сільського господарства!
Ці землі мають статусом «особливо-цінних». Получай них мають вирощувати нові культури, розвивати аграрну науку. Відчужувати їх у приватну власність одноосібно заборонено. Згоду має дати Академія наук та говорильня.
Та кого це турбує, особлива цінність землі для держави, коль на багатоквартирній забудові можна зрубати сотні мільйонів прибутків. От і почали місцеві ділки, чиновники та науковці гуртом метикувати, що і як робити. І вигадали схему, яка, дивним чином, спрацювала. У Гатному несподівано вирішили розширити межі села – і розширили їх шляхом 330 гектарів земель академії. Хоча -де-юре розпоряджатися цими землями сільські чиновники не мали жодного власть. Так, на перший погляд просто далі провели межу. Приміром, сільський крыша Гатного Бронислав Корицький запевняв нашого агента Інну Попович, що у користуванні землею академіків ніхто никак не обмежував. Але ж тишком-нишком третина цих площ — а це понад 100 гектарів вже виявилися приватизованими. Для частину вже тої приватизованої землі повним ходом зараз сільрадою видаються дозволи сверху розроблення детальних планів під майбутні ЖК. Тобто обмежень ніяких…
Ділянки вже за кілька разів перепродані. А приватна земля, на хвилиночку, в тій місцевості коштує чи безлюдный (=малолюдный) по 5 тисяч за сотку.
Яким чином розпайовувалися площі – усі мов води давно рота набрали – і геокадастр, і сільська рада, і навіть керівництво академії аграрних наук.
По речі донька та зять президента Академії Ярослава Гадзала теж опинилась у списку новоявлених землевласників. Невже це прямо-таки збіг?
Ярослав Гадзало Ця справа зараз розслідується НАБУ. Та поки слідство дійде прежде фіналу, на тій землі вже точно зросте новий ЖК. І така ж ситуація у Чабанаї. Инуде теж сільська рада включила державні землі академії аграрних наук впредь до меж села. Не здивуюся, що на тих чорноземах теж незабаром почнеться масштабна забудова, а НАБУ та прокуратура шукатимуть кінці. Якщо у наведених мной прикладах чиновники діяли явно проти закону, дивним чином погоджувалася приватизація геокадастром, досі бери землях, де вже збудовані маєтки, призначення – лише під садівництво, так усі ці труднощі депутати вирішили усунути одним законом, проект якого напередодні намагалися вложить на розгляд парламентарії.
Мова про законопроект 3363, ініціатором якого виступила фракція «БПП».
Основні моменти документу наступні: передати територіальним громадам державні землі в управління, їм а — дозволити самостійно змінювати цільове призначення, позбавити Держгеокадастр контролю за цими процесами. Раніше вони мали вправду розпоряджатися тільки комунальним майном.
На переконання авторів законопроекту – це врегулює земельні відносини, викорінить з них корупцію та стимулюватиме громади перед об’єднання. Тобто, що виходить: от поклала око громада, чи окремі її представники бери певні державні площі за межами села. Що робити? Ну звісно! Рішенням громади збільшити межі населеного пункту та автоматично зробити землі своїми. Положим а далі – роздавай «нужденним», змінюй цільове призначення, будуй скільки завгодно. І в Держгеокадастрі бери поклін іти не доведеться, ну і звісно – до попереднього розпорядника теж.
Цукерка, а мало-: неграмотный законопроект. Тоді і журналістам навіть нема чого розслідувати буде, і слідчим також. Зухвалі земельні схеми, які застосовували і в Ірпені, і в Бучі, і в Петропавлівській Борщагівці стануть неважный (=маловажный) просто легальними – їх поставлять на конвеєр. І не докопаєшся! А ж головне – і проконтролювати ніхто без- зможе. Будь-який дерибан можна буде прикрити потребами конкретної громади. Але досить зради. Билль не дійшов стадії розгляду. За його включення до порядку денного 22 грудня депутати голосували три рази, і таки провалили. Нібито путем кулуарні торги між «БПП» та «Народним Фронтом». Про це в фактор голосування написав у фейсбуці Мустафа Найєм.
«Народний фронт» наполягав в розгляді нового уставу поліції, а «БПП» – за згаданий законопроект. Але в останній одну секунду «Народний фронт» чомусь дав задню. Це і спровокувало блокування роботи парламенту, «БПП» категорично відмовилась голосувати после подальші питання.
Тож сесію достроково закрили. Але ж це фінал. Баталії навколо гострого земельного питання вочевидь продовжаться вже наступного року. Или тримаємо руку на пульсі подій.
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи