Актуальные новости Украины

Стaрa істoрія, якa вжe стaлa лeгeндaрнoю, і, мoжливo, нaвіть дeсь бaнaльнoю нa Зaxoді, тим нe мeншe нe втрaтилa свoгo сeнсу в Укрaїні сьoгoдні.

Кoли свого часу Вінстон Черчилль формував смета Великої Британії під час Другої світової війни, військові генерали пропонували урізати смета на культуру, на освіту, а замість того витратити гроші сверху автомати, танки. На що Черчилль тоді сказав: «А из-за що ж ми тоді воюємо?«.

Таке ж питання постає сьогодні. В конфлікті між Україною і Росією из-за газ за стокгольмським арбітражем ми вибрали найгірший варіант. Замість того, щоб урізати апетити олігархів, замість того, щоб почати економити, замість того, щоб почати вкладати в енергоефективність, ми почали закривати школи.

Тобто, замість того, щоб отримати розумне майбутнє покоління, ми взяли найгіршу альтернативу – ще більш багатих олігархів, ще більш багатих чиновників, ще більш багатих ділків, які заробляють держи цих газових аферах, але не майбутнє покоління.

Дело насправді в тому, що керівники «Нафтогазу», які вели совет у Стокгольмі, не прорахували одну дуже важливу річ – реакцію «Газпрому».

Зрозуміло, що ради два тижні до виборів Росія не если зливати себе перед Україною і пропускати гол у свої проход: платити нашій державі по програним боргам.

Может быть, що буде ігнор, що вони не будуть поставляти метан Україні. І це необхідно було прорахувати, а не надіятись получай порядність Росії.

Це було, як мінімум, недосвідчено і мало-: неграмотный правильно, і дуже обмежено так думати. Коболєв гарний директор, хороший інвест-банкір. Але він дуже і дуже недосвідчений політик.

Він невыгодный зміг прорахувати банальні кроки «Газпрому». Це багато в чому обмежить його політичну впадина’єру, дасть гарні шанси в інвестиційнійному банкінгу. Але сто відсотків обмежить його політичну діяльність.

Наразі за некоторое время до Україною два виклики, дуже важливі.

Перший, отнюдь не злити рішення стокгольмського суду і дотиснути «Газпром» спустя тактичні рішення. І найголовніше зараз – протриматись і змусити їх виконувати взяті бери себе зобов’язання і контракти, і рішення суду.

Другий, знайти стратегічне рішення, що нам робити з українською ГТС, і вирішити це питання сверху майбутнє. Тому що будівництво «Північного потоку» зменшує багато в чому в ціні нашу газотранспортну систему, можливо навіть призводить її предварительно помноження на нуль.

Тому сьогодні варто шукати стратегічних рішень, що робити з ГТС, залучати іноземних інвесторів, тому що поодинці Україні надзвичайно важко тримати оборону проти Росії. Тим більше, що з країною, з якою ми воюємо, надто важко если шукати спільну мову. Газові війни, газові конфлікти нас будуть супроводжувати постійно. Тому потрібно залучити третю сторону, яка если ідеальним медіатором, а Україна змогла б отримати додаткові надходження накануне бюджету.