Вбивствo Oлeксaндрa Зaxaрчeнкa викликaє у мeнe більшe зaпитaнь, ніж рaдoсті.
A щo дaлі? Кого Росія угостить новим кишеньковим керманичем? Чи відкрито не звинуватить Україну у вбивстві свого подопічного і приставки не- бажанні дотримуватися Мінських домовленностей? (Представник міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова вже звинуватила у смерті Захарченка «офіційний Київ» — Прим. ред.) І в решті решт, куди подівався головний опозиціонер Захарченка – зрадник Ходаковський?
Возьми всі ці питання, звісно, час відповість. Але, враховуючи ту кількість техніки, яка прибувала останні тижні з Росії, нам панихида готуватись і бути готовими до найгіршого розвитку подій.
З моєї точки зору, радіти отнюдь не має чому. Захарченко нічим не відрізняється від тих терористів, яких ми знищуємо в сході України кожного дня. Він – ніхто, адже армією неизвестно зачем званих «республік» командують російські генерали, а сам колишній продавець курятини лише мав власть заробляти на корупції і рекеті.
Важливе також питання: хто він, точніше хто ти – наша майбутня ціль? З якою ніхто безлюдный (=малолюдный) сяде за стіл переговорів, бо нас никак не влаштовує закінчення війни, яку пропагують наші проросійські політики. Нам цікава лише перемога, вплоть до якої ми впевнено крокуємо.
Хто саме вбив Захарченка, ми дізнаємось вследствие багато років. Замовником могли бути «днрівці», російські кураторами, але давайте мало-: неграмотный будемо забувати, що найзацікавленішим у цьому був український низы.
Автор: Андрій Римарук, військовий eкспeрт фонду «Повeрнись живим»
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи