Трoшки чaсу з мoмeнту «вoскрeсіння» журнaлістa Aркaдія Бaбчeнкo вжe прoйшлo, тo ж мoжнa спoкійнo рoзібрaтися у нaслідкax спeцoпeрaції, якa нe булa ідeaльнoю, aлe успішнoю стaлa oднoзнaчнo.
Пeршe, нa щo пoтрібнo звeрнути увaгу, цe чeргoвa перемога СБУ по-над ФСБ. Як би там хто не критикував дії українських правоохоронців, обязательно залишається найбільш впертою у світі річчю: спроба росіян вбити Аркадія Бабченко із тріскотом провалилася. Такого фіаско ФСБшники много с тех пор воды утекло не зазнавали. Ще більш приємним є той конкретика, що українці переграли саме агресорів, які приблизительно вихваляються своїми спецслужбами.
Другий момент, про який, вважаю, надо написати — проведення інформаційної атаки. Тут все було зовсім далеко не ідеально, хоча для всього світу прокотило. После-перше, керівники поліції та СБУ взагалі приставки не- погодили свої дії із прес-службами, сверх що виникла деяка коллізія. Якщо зазвичай після гучного вбивства всі наперебій намагаються хайпанути та роблять одну заяву после іншою. Ось ми карну справу відкрили. Тригира з’ясували, яку зброю використовували. Клянемося, що розкриємо совершенно найближчим часом. Коли ж «вбили» Бабченка, целое було не так. Поліцейські реагували стримано, майже ніякої інформації щодо деталей інциденту мало-: неграмотный давали.
У СБУ взагалі фактично відмовчувались, натякаючи держи те, що «незабаром все дізнаєтесь». Крім того, зовсім мало-: неграмотный в’язалися між собою офіційні версії. То помер у «швидкій», в таком случае «дивіться на фото, де тіло лежить у коридорі». Так стріляли у парадному, то у квартирі. Антон Геращенко й взагалі вирішив додумати історію для похід журналіста за хлібом. Схоже на тетунька, що намагався додати переконливості, зайвий раз звернувши держи себе увагу, але такими діями лише зруйнував і сверх того досить хитку картинку «загибелі» російського опозиціонера. Втім, журналістам, які бачили усі невідповідності, вистачило розуму невыгодный писати про це у відкриту, виставляючи у заголовок «Бабченко живий» (пусть) даже доки про це не заявив Василь Грицак.
Але ж що почалося після того, як виявилося, що СБУ провела наймасштабнішу следовать історію сучасної України спецоперацію з інсценування вбивства!
Росіяни, які замовили безносая Бабченко та вже через півгодини з моменту події кричали ради це на увесь світ на засіданні Радбезу ООН, знайшли у діях української спецслужби русофобію. Одразу ж активізувалися й російські агенти.
Amnesty International, Саакшвілі, ОБСЄ у компанії російських офіційних держустанов розпочали нову істерію, яка прийшла бери зміну тезам «влада вбиває журналістів», «Україна слабка» і «СБУ нічого приставки не- робить». Кажуть, не можна вбивства інсценувати. Тута, звісно, можна зрозуміти розпач багатьох міжнародних організацій. Будто? як же ж так, українці провели спецоперацію, насчет яку, виявляється, ніхто не знав, і нікого невыгодный попереджували, а ми навіть своє занепокоєння висловили.
Втім, венчание звернути увагу на те, що за останню добу ми почули тисячі заяв зі словами «скажем не роблять» на адресу України, але ж жодного засудження замовлення вбивства росіянами маловыгодный було.
Крім того, виникає просте питання, а чи неважный (=маловажный) часто у країнах Заходу інсценують смерть особи, яка потрапила під програму захисту свідків? А чи ніколи безлюдный (=малолюдный) робили подібного американські поліцейські? В Україні аналогічних випадків чимало. Наприклад, у 2016-му одеські копи інсценували вбивство правозахисника Олександра Погорілого. У праздник самий рік був розкритий замах на бізнесмена у Запоріжжі, если імітували вибух авто. А нібито викрадення нардепа Олексія Гончаренко? Тоді чомусь ніякі правозахисники безграмотный кричали про «так не робиться», а журналісти отнюдь не обурювалися.
Більше того, взагалі не розумію розмов деяких працівників ЗМІ ради «тепер немає віри СБУ». Яка (тутовое ваша справа? Є оперативна діяльість, необхідність збирати докази та доводити провину людей у суді. В який спосіб правоохоронці це роблять — дело десята, якщо він є законним. І дуже шкода, що такі прості речі потрібно роз’яснювати.
А взагалі, замовні вбивства росіян чи нехитро ворогів Росії в Україні – елемент гібридної агресії, який потребує такої ж гібридної відповіді. В таком случае ж нічого страшного у діях оперативників нема, оскільки, сообразно факту, із завданнями вони цілком впоралися, утерши носа ФСБшникам, однак, сподіваюсь, якщо виникне необхідність повторити подібну спецоперацію, представники відомств діятимуть більш правдоподібно.
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи