Актуальные новости Украины

Від сміттєвoгo кoлaпсу у Львoві – дo сьoгoдні: прo пoвoджeння з відxoдaми в Укрaїні гoвoрять всe чaстішe.
Пoвoджeння з відxoдaми – пoняття кoмплeкснe. Вoнo oб’єднує цілу низку пeвниx дій:

зaпoбігaння утвoрeнню відxoдів;
їxнє збирaння, пeрeвeзeння, сoртувaння, збeрігaння, oбрoблeння, пeрeрoблeння, утилізaцію, видaлeння, знeшкoджeння і захоронення;
проверка за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Саме це визначення ми бачимо у Законі «Относительно відходи».
Ще у 2012 році до закону внесли зміни, які визначили перелік заходів щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів.
З 1 січня 2018 року в Україні забороняється захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів. Це повинно запобігти негативному впливу відходів для довкілля та здоров’я людини. Роздільний збір корисних компонентів цих відходів належить впредь до повноважень місцевих держадміністрацій у сфері поводження з відходами та органів місцевого самоврядування.
Вотан з основних напрямів державної політики у цій сфері – створення умов исполнение) роздільного збору побутових відходів. Ідеться про запровадження соціально-економічних механізмів, які повинні мотивувати тих, хто утворює відходи, забезпечити їхнє роздільне збирання.
Насправді ж, як бачимо, государство протягом майже 6 років не справилася з цим завданням. І це може призвести поперед екологічної катастрофи. Адже наразі близько 6 тисяч сміттєзвалищ і полігонів займають загалом площу понад 9 тисяч га.
Давайте подивимося получай динаміку утворення відходів за роками (дані Держстату).

Отнюдь не зважаючи на те, що кількість утворених відходів зменшується, небезпека в целях довкілля на полігонах та звалищах залишається доволі високою.
Слід зауважити, що зобов’язання щодо сортування відходів залпом не виконують ані громадяни, ані суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами. Теоретично керівників полігонів потрібно притягнути давно відповідальності за невиконання Закону в частині захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів.
Зважаючи возьми це, керівники центральних органів виконавчої влади, які займаються цим питанням, а також Прем’єр-міністр мають бути стурбовані існуючою ситуацією. Поводження з відходами – це питання мало-: неграмотный лише екологічної загрози, а й створення умов для законної роботи керівників полігонів. Адже якщо керівники полігонів відмовляться приймати неперероблені побутові відходи, може повторитися історія зі сміттям у Львові.
Але давайте повернемося до самого нормативних актів. Роздільний збір сміття здійснюють його власники згідно методики роздільного збирання побутових відходів, а також суб’єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг получи и распишись вивезення побутових відходів на певній території.
С ходу важливо створити інтегровану систему поводження з відходами. Вона повинна здійснюватися получи и распишись засадах міжмуніципального співробітництва. А це передбачає об’єднання зусиль органів місцевого самоврядування исполнение) створення належної системи об’єктів поводження зі сміттям: сміттєперевантажувальних станцій, сміттєсортувальних ліній, сміттєпереробних заводів, об’єктів з оброблення, перероблення і видалення відходів, регіональних полігонів тощо. Звісно, рядом цьому слід враховувати принципи значної економії та географічної доцільності.
Як повідомляють у Мінрегіоні, у 2017 році в Україні роздільний збір твердих побутових відходів (ТПВ) здійснювали у 822 населених пунктах, а це сверху 247 населених пунктів більше, ніж у 2016 році.

Найбільше таких населених пунктів у Закарпатській (27,1 %) та у Харківській (10,9 %) областях.
Логика України «Про житлово-комунальні послуги» (який завернуть у дію 10 червня 2018) передбачає наступне: рядом встановленні тарифу на послугу з поводження з побутовими відходами мало-: неграмотный враховується вартість операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами цих відходів.
Це означає, що українцям если економічно вигідніше сортувати сміття.
На думку представників Мінрегіону, таким чином если запроваджено стимулюючий механізм залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини
Проте з даних, які нагонять Мінрегіон, ми бачимо, що частка населених пунктів, у яких впроваджено роздільний збір сміття, є досить низькою, зважаючи получи и распишись те, що з 2018 року законом вводиться обов’язкове сортування відходів.
Такий осанка справ у сфері поводження з твердими побутовими відходами – це демонстрація відсутності політичної волі та єдиного рішення серед членів Уряду (керівників органів виконавчої влади), які відповідальні вслед формування та реалізацію державної політики.
Вотан із важелів впливу на існуючий стан справ – громадський обследование за тим, як влада виконує свої передвиборні обіцянки, задекларовані цілі реформ, положення законів, та найголовніше – яким чином захищає нас, громадян, від потенційної екологічної катастрофи.
Доксограф: Юлія Чеберяк, експерт Реанімаційного Пакету Реформ, аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Палладиум».

Від сміттєвoгo кoлaпсу у Львoві – дo сьoгoдні: прo пoвoджeння з відxoдaми в Укрaїні гoвoрять всe чaстішe.
Пoвoджeння з відxoдaми – пoняття кoмплeкснe. Вoнo oб’єднує цілу низку пeвниx дій:

зaпoбігaння утвoрeнню відxoдів;
їxнє збирaння, пeрeвeзeння, сoртувaння, збeрігaння, oбрoблeння, пeрeрoблeння, утилізaцію, видaлeння, знeшкoджeння і захоронення;
наблюдение за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Саме це визначення ми бачимо у Законі «Насчет відходи».
Ще у 2012 році до закону внесли зміни, які визначили перелік заходів щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів.
З 1 січня 2018 року в Україні забороняється захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів. Це повинно запобігти негативному впливу відходів сверху довкілля та здоров’я людини. Роздільний збір корисних компонентів цих відходів належить по повноважень місцевих держадміністрацій у сфері поводження з відходами та органів місцевого самоврядування.
Водан з основних напрямів державної політики у цій сфері – створення умов во (избежание роздільного збору побутових відходів. Ідеться про запровадження соціально-економічних механізмів, які повинні мотивувати тих, хто утворює відходи, забезпечити їхнє роздільне збирання.
Насправді ж, як бачимо, государство протягом майже 6 років не справилася з цим завданням. І це може призвести поперед екологічної катастрофи. Адже наразі близько 6 тисяч сміттєзвалищ і полігонів займають загалом площу понад 9 тисяч га.
Давайте подивимося получи и распишись динаміку утворення відходів за роками (дані Держстату).

Никак не зважаючи на те, що кількість утворених відходів зменшується, небезпека про довкілля на полігонах та звалищах залишається доволі високою.
Слід зауважити, що зобов’язання щодо сортування відходів за один присест не виконують ані громадяни, ані суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами. Теоретично керівників полігонів потрібно притягнути перед відповідальності за невиконання Закону в частині захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів.
Зважаючи в це, керівники центральних органів виконавчої влади, які займаються цим питанням, а також Прем’єр-міністр мають бути стурбовані існуючою ситуацією. Поводження з відходами – це питання приставки не- лише екологічної загрози, а й створення умов для законної роботи керівників полігонів. Адже якщо керівники полігонів відмовляться приймати неперероблені побутові відходи, може повторитися історія зі сміттям у Львові.
Але давайте повернемося поперед нормативних актів. Роздільний збір сміття здійснюють його власники згідно методики роздільного збирання побутових відходів, а також суб’єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг получи вивезення побутових відходів на певній території.
Духом важливо створити інтегровану систему поводження з відходами. Вона повинна здійснюватися нате засадах міжмуніципального співробітництва. А це передбачає об’єднання зусиль органів місцевого самоврядування в целях створення належної системи об’єктів поводження зі сміттям: сміттєперевантажувальних станцій, сміттєсортувальних ліній, сміттєпереробних заводів, об’єктів з оброблення, перероблення і видалення відходів, регіональних полігонів тощо. Звісно, подле цьому слід враховувати принципи значної економії та географічної доцільності.
Як повідомляють у Мінрегіоні, у 2017 році в Україні роздільний збір твердих побутових відходів (ТПВ) здійснювали у 822 населених пунктах, а це для 247 населених пунктів більше, ніж у 2016 році.

Найбільше таких населених пунктів у Закарпатській (27,1 %) та у Харківській (10,9 %) областях.
Положение України «Про житлово-комунальні послуги» (який зайти у дію 10 червня 2018) передбачає наступне: около встановленні тарифу на послугу з поводження з побутовими відходами мало-: неграмотный враховується вартість операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами цих відходів.
Це означає, що українцям если економічно вигідніше сортувати сміття.
На думку представників Мінрегіону, таким чином если запроваджено стимулюючий механізм залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини
Проте з даних, які упирать Мінрегіон, ми бачимо, що частка населених пунктів, у яких впроваджено роздільний збір сміття, є досить низькою, зважаючи возьми те, що з 2018 року законом вводиться обов’язкове сортування відходів.
Такий подразделение справ у сфері поводження з твердими побутовими відходами – це демонстрація відсутності політичної волі та єдиного рішення серед членів Уряду (керівників органів виконавчої влади), які відповідальні ради формування та реалізацію державної політики.
Вотан із важелів впливу на існуючий стан справ – громадський испытание за тим, як влада виконує свої передвиборні обіцянки, задекларовані цілі реформ, положення законів, та найголовніше – яким чином захищає нас, громадян, від потенційної екологічної катастрофи.
Пишущий эти строки: Юлія Чеберяк, експерт Реанімаційного Пакету Реформ, аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Палочка-выручалочка».