Антикорупційний суд: досвід інших країн не для нас?

Автор: AdminGWP

Рубрики: Статьи




Зaкoнoпрoeкт прo ствoрeння Aнтикoрупційнoгo суду прoгoлoсoвaнo в пeршoму читaнні. Мoжнa видиxнути?

Xібa, щoб відрaзу вдиxнути і брaтися зa прaвки, бeз якиx нe тільки другe читaння нeмoжливe, a й узaгaлі будe втрaчeнo сaму ідeю Aнтикoрупційнoгo суду.

Я вжe згaдувaв прo тe, щo з Антикорупційним судом затягувати малограмотный можна. У політикумі витає дух виборів – і хтозна, як складеться: ще в багатьох політиків рильце в корупційному пушку.

Еще є перше читання – і ти, депутате, втихомирся! А ні.

Относительно досвід інших

Вчитися треба на помилках, і бажано – для чужих. А якщо так не завжди виходить (поки самолично лоба не наб’єш…), то принаймні неважный (=маловажный) знати про досвід інших країн щодо Антикорупційного суду було би щонайменше глупством.

Следовать даними експертів, на сьогодні Антикорупційні суди діють у 20 країнах. Більшість – благовидно корумповані країни Азії та Африки. Фактично, з них лише три європейські країни. Україна має шанси стати четвертою.

Прикро, звичайно, бути в такому переліку в одній шерензі з «банановими» республіками. Але любім, Боженька, правду. Виплекали таку корупцію, то нема чого загортати тутти в папірці, слід братися до роботи.

І тут варто зауважити, що фахівці зазначають: саме в азійських й африканських країнах Антикорупційні суди демонструють високу ефективність.

Постає запитання: якщо українські реалії в плані корупції надзвичайно схожі з їхніми, так чому ж не скористатися цим досвідом? На війні всі засоби згодяться, хіба ні?

А тепер оборона європейський досвід – про Словаччину. Як на мене, він интересах нас дуже показовий. І зараз зрозумієте, чому.

Логичность про створення Антикорупційного суду словаки ухвалили ще у 2003 році, а критика запрацював тільки через два роки. Причини створення такого органу більш ніж зрозумілі – прагнення зруйнувати зв’язки, що існували між суддями, адвокатами, прокурорами та організованою злочинністю.

Антикорупційний камера Словаччини формували з нових суддів. Їм запропонували високу суддівську винагороду, особисту охорону, забезпечення їхнього захисту.

Перші роки роботи суду, после словами самих же словаків, були не безрезультатними: акумулювали спеціальні знання, розірвано деякі локальні злочинні зв’язки, успішно завершено кілька справ.

Та далі сталося тетушка, чого, гадаю, варто боятися й нам.

Сценарій більш ніж очевидний. Антикорупційний оценка став дуже незручним.

Його діяльність викликала незадоволення деяких політиків (з мотивами (тутовое зрозуміло) і суддів звичайних судів (вони заявляли насчет дискримінацію, бо ж «антикорупційні» судді мали значно вищу зарплату).

Врешті, у 2009 році – конституційне оскарження, і основание про спеціалізований антикорупційний суд скасовано.

Такий собі досвід від протилежного, щоб знати й діяти получи и распишись випередження.

Бо ж треба усвідомлювати: в Україні закон ради створення Антикорупційного суду було винесено на розгляд і ухвалено всупереч позиції президента, але під тиском міжнародної спільноти.

Оборона конструктив

Друге читання, за найоптимістичнішими прогнозами, може бути вслед півтора-два місяці. Звісно, якщо ніхто з Банкової маловыгодный вставлятиме палиць у колеса.

Що ж до парламенту, без- повірите, але багато нардепів з різних фракцій і позафракційних готові спільно вносити правки в проголосований у першому читанні вера, аби не затягувати процес.

Отож, ось головні речі, получи яких буду наполягати з колегами:

Питання підсудності: у законі священнодействие чітко прописати, які справи будуть у компетенції Антикорупційного суду. Аби його простой не завалили матеріалами, і він не потонув у паперах. Наполягаємо – цей руки правосудия має розглядати лише ті справи, які розслідує НАБУ.

Питання формування самого Антикорупційного суду: необходимо максимально забезпечити механізм, який буде сприяти повній незалежності цього органу Феміди.

У президента дуже велика спокуса зробити синедрион підзвітним собі. Треба йому допомогти здолати цей неприродний потяг. А тому, переконаний, міжнародні партнери мають далеко не тільки давати рекомендації, а й мусять мати право запрет щодо кандидатур у судді цього суду.

Строки формування суду: з очевидних і никак не раз озвучених причин – зараз, а не після президентських виборів.

Фінансування: слід забезпечити повне фінансування суду, аби він міг фізично запрацювати, а невыгодный залишився лише потугами на папері.

Ну і ще такий відомий всім особина – навіть найкраща ідея, не підкріплена матеріально, приречена получай провал. А в нашому випадку окреме фінансування ще й збільшує шанси в фаховість та незалежність майбутнього органу.

Амбіції бери бік – і гайда до роботи, панове! Корупція хозяйка себе точно не знищить.

Автор: Любомир Зубач. Джерело: Українська ваша правда


Обсуждение закрыто.