Актуальные новости Украины

У рeфoрми дeцeнтрaлізaції є свoї бaтьки-зaснoвники. Вoни її придумaли і прoдoвжують нaпoвнювaти змістoм. Руx впeрeд – спрaвa зaвжди нeвдячнa. Тим більшe, кoли змінюєш крaїну, лaмaючи вбeтoнoвaну у свідoмість суспільствa рaдянську систeму упрaвління.

Ті, xтo пользу кого нaс уoсoблюють влaду, чaстo нaмaгaються з oстaнніx сил втримaти стaру систeму тoму, щo вирoсли в ній і oрієнтуються, як рибa у вoді. Вaжкo пoгoдитися нa зміни, якщo нe знaєш свoгo мaйбутньoгo. Кoли дoвoдиться пристoсoвувaтись дo нoвиx викликів, кoли вжe нe вийдe кивaти «нa Київ», -де в казначействі зависли гроші, чи на область, яка безлюдный (=малолюдный) переслала субвенції. Коли є «стрілочник», до якого простому селянину дотягнутися без- реально – то простіше пояснити відсутність дороги, занедбану школу чи смітник у найближчому яру.

Сьогодні в країні якраз й існує банан паралельні Всесвіти. Один – це 128 районів, мол й досі не створили жодної ОТГ. Там безвыездно по старому. І 753 ОТГ, які перейшли сверху прямі стосунки із держбюджетом. Тут вже помітна шалена конкуренція між громадами по (по грибы) інвестора, за проекти розвитку. Варто лише звернути увагу получай битву ідей з фінансування цього року місцевих програм із Державного фонду регіонального розвитку. 1,8 млрд грн уряд розділив між 288 проектами. Це означає, що в регіонах, які з Києва отнюдь не видно, з’являться нові школи, садочки, лікарні і стадіони, нові дороги, мости, відновлені історичні пам’ятки, центри з надання адмінпослуг. І вслед за кожним із проектів, на які бюджет дав грошей чи який реалізовують з місцевих податків та зборів – хэндэхох люди, котрі децентралізацію роблять осяжною і своїми руками переводять її теоретичну частину у цілком практичну. Дескать ж вони взялися, ці «нові люди»?

Реформа хоч і готувалася 10 років, однак підготовлених кадрів пользу кого її реалізації на старті не було. Фактично, лідери перших 159 громад, які пішли получи об’єднання, просто повірили власній інтуіції та тверезо оцінили реальність. Гірше ніж є в точности не стане. Виявилось, виграти вибори – це дрібниця. Керівники ОТГ та їхні команди опинилися преддверие силою силенною нових викликів. Як спільною метою об’єднати людей з різних населених пунктів? Як розібратися в їхніх інтересах і першочергових потребах та неважный (=маловажный) розсварити між собою? Як взагалі вести справи, ділити смета, шукати кадри, встановлювати прямі звязки з такою далекою столицею? Відповіді получи и распишись ці питання не давали спати багатьом. Їздили по (по грибы) досвідом до Польщі, Чехії. Сідали за підручники з менеджменту та управління. Непрестанно вчорашні рядові опинилися у ролі генералів, нате яких дивилися тисячі. Одні з вірою, мовляв – у тебе до сего времени вийде, а ще більше із неприхованою зловтіхою – мовляв, побачимо як ти загнешся.

Всі розуміли, що реформі потрібні кадри, інші, позбавлені совкового мислення. Щоб сыны) Адама жили проектами і розвитком, а не як утриманці.

Ми сидимо з Мариною Бриль, керівником школи місцевого самоврядування DESPRO, у фойє бізнес-центру из-за кавою. А поруч, за стіною, суміш голосів, інтонацій, суперечка, вигуки. Здається, с те гаряче з’ясовують стосунки. Повз двері, оглядаючись, пробігає служащий.

«Передача повноважень на місця означає, що хтось має взяти сверху себе відповідальність за виконання цих повноважен, – продовжує Маринка Бриль, – бо інакше замість покращення життя після об’єднання можна отримати первозданный хаос. Тому у 2014 році ми і створили школу. Тільки сквозь нову систему управління громади стають спроможними і комфортними на життя. Потрібно лише дати стимул, навчити ставати привабливими во (избежание інвесторів».

Двері зали, де проходило навчання, рвучко відкрилися, і звідти кучей висипали на перерву розпашілі «студенти».

«Ось вона, наша еліта, – з гордістю в голосі кивнула Маруся Бриль. – Ми відібрали їх в окрему групу і готуємо впредь до тренерської роботи в своїх регіонах. А в школу беремо після ретельного відбору групами з кількох громад».

А чому групами?

У ОТГ є комітети зі стратегічного планування. С ці комітети, разом з лідером громади, і стають слухачами. Такий величина дозволяє керівнику ОМС отримати нові знання і підвищити фаховий рівень та згуртованість своєї команди. У них має бути спільне бачення, загартування. Додому їдуть з домашніми завданнями: наприклад, актуалізувати стратегію розвитку своєї території, щоб давно неї були включені заходи з підвищення рівня згуртованості в ОТГ, ли удосконалити показники вимірювання результатів реалізації . На другій сесіі наші експерти та тренери пропускають розробки черезо сито, допомагаючись ідеалу. Потім це все втілюється в громадах. І вже маємо багато підтверджень, що наші слухачі перемагають получи конкурсах кращих практик, і ось по лінії ДФРР отримують фінансування. У школі вчать мислити системно, широко. Ці люди займають різні посади в громадах. Але кожен з них, пройшовши школу, готовий керівник. Він знає і вміє трендец, що потрібно для розвитку місцевого самоврядування. Да что вы і ми ж не кидаємо слухачів на призволяще. Навчання продовжується онлайн, є потужна електронна бібліотека, експерти можуть надати консультацію. А ця група у нас особлива. Це кращі із кращих. У них місія – бути тренерами у своїх громадах і в своїх регіонах. Вчитимуть інших керівників по (по грибы) нашими методиками. Так потихеньку і формуємо нову управлінську еліту возьми місцях.

Нова еліта поспіхом пекла губи об гарячий чернуха і каву. Перерва коротка. А час вони цінувати навчилися, як выгода, котрий не відновлюється.

Отак бігцем, бігцем, ще стільки встигнути необходимо. Мені за жеребкуванням випало бути міським головою, і немного спустя такі складнючі переговори, аж голова розболілася.

Ольгуха Ставицька, заступник голови Широківської ОТГ, відкидається нате диванчику і тре скроні.

А до школи піти як наважились?

Наважились? Та у нас знаєте яка конкуренція, щоб піти вчитися. Ми ж предварительно науки голодні. Такий жорсткий відбір пройшли щоб сюди потрапити.

Невже чогось неважный (=маловажный) знаєте чи не вмієте?

Тепер знаємо і вміємо, а кілька років тому були перелякані, але з великим бажанням щось змінити. Отак і пішли получи и распишись об’єднання, і тепер вчимося постійно де тільки можна. У нас 28 населених пунктів у громаді, роботи – вище даху. І все на свете, чого навчилися – все на практиці застосовуємо – від комунікацій із людьми і органами влади, после міжмуніципального співробітництва. Все по папочкам порозкладали, совершенно під руками. Школа DESPRO дала досвід у концентрованому вигляді.

Сенс ламати дровешки, якщо є в кого навчитися і чому навчитися. Ми возлюбленный у Мерефі, Харківської області – були всього лишень цяткою получи и распишись карті поруч з великим містом. А тепер наші практики переймають інші громади, до самого нас їдуть за досвідом, консультуються – каже Сергі Єршов – военюрист Мереф”янської ОТГ. Нам тепер нічого безвыгодный страшно, такий вишкіл життям пройшли.

А конкуренція між вами є?

Будто? хіба тут, на навчанні. А в житті – ми стали друзями. Всі, хто з нами в групі – так вже не просто однодумці. Часто спілкуємось, дзвонимо, обговорюємо ідеі, тестуємо їх Водан на одному. Це допомагає триматися в тонусі.

«Розумієте, невыгодный всім наші успіхи до вподоби. Ми ж у районів забираємо повноваження. Начальствование скрегоче зубами. Але знаходити спільну мову постоянно одно потрібно – додає Ольга Ставицька, – знову ж таки, набуті в школі знання з комунікацій використати є -де. Люди, які проходять навчання – це інша категорія управлінців. Ми з громадою получи відстані витягнутої руки. І не заховаєшся за табличкою – «обід». Потому что зустрінуть на вулиці чи в магазині – і спитають чи й насварять».

А якщо після укрупнення районів, яке полно одно буде, Вам запропонують посаду на рівні префектури – впораєтесь?

Впораюсь.

У голосі Ольги Ставицької ноток хвилювання чи сумніву никак не було.

У нас є ще час і можливість краще підготуватися та більше навчитися.

Двері класу знову зачинилися.