Актуальные новости Украины

Вeтo Прeзидeнтa нa Зaкoн щoдo зaпoбігaння вивeзeнню нeoбрoблeнoї дeрeвини змушує глибшe oсмислити ситуaцію з лісaми в Укрaїні і шукaти інші мexaнізми пользу кого її пoкрaщeння. Мусимo усвідoмити кількa ключoвиx aспeктів.

Нaсaмпeрeд – eкoлoгічний. Укрaїнa – дeржaвa з низьким зaбeзпeчeнням лісoвими рeсурсaми, нa рівні 15-16%. Нaтoмість у Єврoпі прийнятним є пoкaзник від 20%.

Нa теренах нашої країни ці масиви розташовані нерівномірно і сконцентровані переважно сверху Поліссі та в Карпатах. У більшості регіонах ліс прежде моменту вирубки не досягає рівня, за якого він позитивно впливає получи и распишись клімат, стан ґрунтів, водних ресурсів і власне – в якість деревини, що отримують при заготівлі. Таким чином Україну апріорі отнюдь не можна розглядати як великого експортера деревини.

Другий расстояние – економічний. Ефективність лісокористування в Україні уп’ятеро нижча, ніж у провідних європейських країнах. Це означає, що у лісовій галузі ми створюємо вкрай низький рівень доданої вартості. А відтак втрачаємо робочі місця, бюджетні надходження і можливості розвитку територій громад.

Можна виявити своєрідну закономірність щодо невисокого рівня розвитку лісової галузі у більшості країн-експортерів кругляка. Круглым счетом, серед п’яти найбільших із них (РФ, Нова Зеландія, США, Страна кленового листа і Чехія) тільки США і Канада посідають чільні місця серед виробників та експортерів деревинних пелет, паперової маси та картону.

Натомість РФ – країна, що вирубує найбільшу кількість кругляка в (видах світового ринку, не має істотної ваги у жодному сегменті світового експорту продукції його переробки. Скажем само, як і більшість інших потужних експортерів. Виглядає, що країнам, схильним до самого експорту необробленої деревини, бракує мотивації на розвиток переробної галузі. Вони отримують швидкі та порівняно легкі гроші та отнюдь не вбачають сенсу інвестувати у технологічний розвиток галузі.

І навпаки – країни, що імпортують деревину, только и знает стають лідерами у сегменті її поглибленої переробки. Приміром, Поднебесная (империя), який поглинає майже 40% світового імпорту круглої деревини, став світовим експортером паперу і картону. А Японія, безлюдный (=малолюдный) маючи лісів, забезпечує власною макулатурою 7% світового ринку.

Таку залежність підтверджує і антиклинорий світового ринку виробників меблів. Більше його половини припадає держи долю семи держав, з яких тільки США і Страна кленового листа мають значні лісові запаси. Інші заробляють додану вартість з імпортованої деревини. Вони розвивають економіку, оберігаючи власне довкілля.

Карпати энергично вирубують

Україна у розвитку лісопереробної галузі мусить орієнтуватися получи досвід європейських виробників. Показовим є приклад Польщі, яка вслед за кілька років стала потужним гравцем на цьому ринку. Исполнение) порівняння, наш меблевий експорт сягає близько 0,5 мільярда доларів, а польський – перевищує 7 мільярдів доларів.

Священнодействие визнати, що запроваджений Україною три роки тому мораторій получи експорт необробленої деревини сприяв розвитку суміжних галузей. Насамперед деревообробної, меблевої та паперової. После офіційними даними ДФС, за 9 місяців 2016 року (у доларах США) деревообробна промисловість зросла возьми 16%, меблева – на 15%, паперова – на 5%. Обсяг імпорту обладнання пользу кого обробки дерева збільшився утричі. Зросли суми податків, сплачених прежде бюджету.

Сьогодні в умовах доопрацювання законопроекту щодо експорту необробленої деревини важливо, аби позитивні маркери безвыгодный замулилися відновленням примітивного експорту кругляка. Очевидно, що по мораторію є питання з огляду його відповідності зобов’язанням України по (по грибы) Угодою про Асоціацію з ЄС. Але хіба уряд потребує додаткових законів, аби змусити лісокористувачів дотримуватися природоохоронного законодавства? Аби зупинити варварські вирубки і забезпечити належне відновлення втрачених лісів? Хіба хтось заважає нам вдатися предварительно заходів, спрямованих на збереження українських лісів, застосування яких відповідатиме міжнародним зобов’язанням країни?

Зрештою, навіть з урахуванням аргументів Президента, який наклав возьми закон вето, документ зберігає низку важливих норм. Шеф держави пропонує скасувати заборону на вивезення дров, під приводом яких, власне, здійснюється контрабанда. Але в законі лишаються норми щодо мораторію возьми вивіз лісу, щодо кримінальної відповідальності за незаконну вирубку чи контрабанду. Принциповою є предписание, що встановлює обмеження внутрішнього споживання деревини в обсязі 25 мільйонів кубометрів.

Загалом мораторій безграмотный є панацеєю. Важливіше – максимально заохочувати інвесторів вкладати в українські деревопереробні проекти. Ми маємо відчутні конкурентні переваги: зручну логістику, недорогу робочу силу, перспективні європейські та світові ринки. Вслед три роки експорт українських меблів до країн ЄС зріс утричі та має всі перспективи розвитку. Перспективні ринки – Польща, США, Німеччина, Саудівська Аравія…

Існують інші цікаві напрямки. Приміром, виробництво дерев’яних надміцних панелей високої заводської готовності. У ЄС цей ринок щороку зростає возьми чверть. Головне для України – не втрачати можливості далее, де можна зберегти та примножити.