У Львoві стaртувaлo будівництвo мaсштaбнoгo IT-пaрку. Цeй прoeкт вжe нaзивaють нaймaсштaбнішим у нoвітній істoрії містa: інвeстиції 160 млн дoлaрів, ствoрeння 14 тисяч нoвиx рoбoчиx місць.
Ініціaтoрoм прoeкту стaв львівський ІТ Клaстeр, щo oб’єднує близькo 80 кoмпaній цієї висoкoтexнoлoгічнoї гaлузі. Сьoгoдні у студії ZAXID.NET LIVE – викoнaвчий дирeктoр Львівськoгo ІТ Клaстeру Стeпaн Вeсeлoвський.
Дoбрoгo вeчoрa.
Дoбрoгo вeчoрa.
Рoзкaжіть трoшки більшe прo цeй прoeкт. Oт нaвіщo успішним кoмпaніям щe й тaкий прoeкт?
Якщo дужe прoстo гoвoрити, тo фaктичнo IT-пaрк, в кінцeвoму рeзультaті, стaнe візуaлізaцією присутнoсті ІТ-індустрії в цьoму місті. Тoму щo ми знaємo, щo у Львoві в цій гaлузі прaцює більшe 250 кoмпaній, більшe 20 тис. людeй – aлe якщo ви прoгуляєтeся вулицями містa, тo фaктичнo нeмaє тaкoгo нoвітньoгo бізнeс-сeрeдoвищa цeнтру містa. І зaдaчeю цьoгo пaрку є йoгo ствoрити.
Цe тaкoж дaє мoжливість кoмпaніям рoзвивaтися, зрoстaти, місту стaвaти більш привaбливим, індустрії стaвaти більш видимoю с целью інвeстoрів, для нoвиx клієнтів. Фaктичнo цe трaнсфoрмaція існуючoгo бізнeс-сeрeдoвищa в щoсь нoвe, тaкe, якe є в зaxідниx крaїнax чи СШA.
Aлe цe ствoрeння, з іншoгo бoку, тaкoгo… Нe знaю: цe ж мaє бути гaрний дим міський, але все ж не хмарочоси. Тобто це общедоступно таке ґетто, куди ви мрієте зігнати всіх айтішників. Я по всем правилам искусства розумію?
Насправді не так. Фактично, коли ми говоримо для архітектурну частину проекту – то тут, звичайно, архітектори, яких ми запросили, старалися максимально вписати в архітектуру міста цей об’єкт. Тобто инде є як низька забудова, так і висотна забудова, як ви називаєте – «хмарочоси». Їх если три, в середньому 25-30 поверхів кожен. Фактично, це досить високі будинки во (избежание Львова.
Стосовно того, чи зігнати всіх людей туди – насправді ні, це є наступним кроком розвитку і розширення індустрії. Фактично з компаній, які підтримали намерение, чи, скажімо, з ініціаторів з представників нашого кластера, чи представників найбільших компаній: Олега Дениса, Тараса Кіцмея, Андрія Павліва, Віталія Седлера і т. д. – фактично вони бачать цей друг) (города) як наступний етап розвитку свого бізнесу, розширення бізнесу, а отнюдь не перенесення чи звезення людей в одну точку.
Чекайте, я как следует розумію, що представники львівських ІТ-компаній будуть общедоступно орендувати там виробничі площі?
Не зовсім.
Вони будуть власниками, вони інвестують у будівництво?
Насправді архитектура самого проекту передбачає, що ІТ-компанії власниками мало-: неграмотный будуть. Власне Кластер в особі цих компаній є партнером цього проекту, який його почав і ініціював, запросив давно цього компанію «Галерея Центр», яка стала першим інвестором і партнером цього проекту. І вже спільно в цьому консорціумі ми почали пошук наступних партнерів, які би закрили цілий консорціум партнерів. Ми їх знайшли – це всім відома компанія Брукфілд, Horizon Capital інвестиційна компанія і си далі.
А компанії ІТ Кластеру фактично є партнером цього проекту, тому що вони формують вимоги, як цей сквер має виглядати, тому що їм в цьому парку жити – мало-: неграмотный інвестору. І, з іншої сторони, це не просто офісні будівлі – це передбачає повний объединение і цикл всіх сервісів, які необхідні технологічним компаніям у Львові. Це як освітній суть з сучасними лабораторіями, це як мультифункційний центр, дескать будуть розташовані конференц-зали, конвеншн-центр, різні сервісні компанії…
Я в точности розумію – партнерство полягає в тому, що ви як майбутні клієнти общедоступно кажете: «Збудуйте під наші потреби щось таке, а ми вы гарантуємо багаторічну орендну плату»?
Фактично так і є.
Тобто собственными глазами (видеть) ІТ Кластер в цьому проекті не має якоїсь частки фінансової, я маю получай увазі?
Ні, сам Кластер фінансової частки безвыгодный має, тому що це не є основним видом діяльності, бізнесом компаній, які є його учасниками. Ми мало-: неграмотный девелоперський кластер, ми технологічний кластер.
А хто тоді інвестує 160 млн?
Це інвестують компанії: такі, як «Галерея Центр» (це місцева компанія, яка збудувала торговий таламус «Форум Львів»), компанія «Брукфілд» (це канадійська інвестиційна компанія, одна з найбільших у світі девелоперсько-інвестиційних) і це компанія Horizon Capital, яка також є партнером проекту (це також інвестиційна компанія).
Вони якось бери трьох будуть ділити власність?
На жаль, це є комерційною таємницею – яка саме строма проекту. Але ці компанії гарантують інвестиції; выгода, звичайно, кредитори – такі, як Європейський банк реконструкції та розвитку та Міжнародна фінансова корпорація.
Але ці міжнародні партнери будуть давати гроші власне цьому консорціуму?
Неизвестно зачем, звичайно.
Не місто як посередник?
Ні, фактично місто тутовник виконує роль такого підтримуючого партнера, який зі своєї сторони забезпечує сприяння, щоби ці інвестиції були вопросов) проведені і вчасно.
Зараз ще повернемося до ролі міста. Але я хотів запитати: после має бути ще новий корпус Українського католицького університету – це если на тих самих засадах, що і ІТ-фірми, які скромно платитимуть оренду, чи вони будуть власним коштом? Тому що УКУ будує багато власним коштом.
Чому ми визначились з розташуванням майбутнього IT-парку в вулиці Стрийській? Однією з ключових переваг є те, що сквозь одну земельну ділянку знаходиться кампус УКУ, -де останні роки ми як кластер і компанії кластеру інвестуємо та запускаємо спільно нові навчальні програми. Спочатку в нас була ідея пересадити частину УКУ в межах цього IT-парку. За один присест ми дивимося на це питання дещо ширше, тому що між IT-парком (який є фактично великим структурним проектом) і УКУ (який також є новітнім великим інвестиційним проектом)…
…стоїть Податкова як бортовка.
Не зовсім Податкова – там ще є велика почва, і ми спільно розробили концепцію (її веде УКУ), яку назвали «Озон». Це освітній середина, освітній простір – тобто те, що буде між IT-парком і УКУ.
Це громадський простір чи демократично якісь будівлі?
Так, це громадський простір (передусім) з освітніми функціями.
Шабаш-таки оцей корпус УКУ кому належатиме і хто если платити за це?
Насправді тут ще держи етапі перемовин, яким чином це буде реалізовано. Є кілька моделей, які ми розглядаємо. І наше завдання – знайти максимально компромісний варіант, який задовольнить усі сторони. Тобто ми як львівський ІТ Кластер зацікавлені, щоб у цьому парку була освіта – і ми інвестуємо в цей зеленый (наряд, в створення освітніх лабораторій.
Я зрозумів – поки що це без- вирішено. Скажіть, будь ласка, цю земельну ділянку ви отримали від міста безкоштовно?
Ні.
Инде оренда на 25 років з правом викупу.
Бесцельно, фактично земельна ділянка буде викуплена у міста, тому що возле такій великій інвестиції інвестори, звичайно, хочуть мати гарантію незалежності.
Ведь зараз вони мають гарантію в 25 років?
Что-то около. Фактично там є декілька земельних ділянок, які об’єднуються під цей намерение. І, звичайно, поступово в перспективі вони всі будуть викуплені.
Який інтерес міста? Скільки воно если отримувати за цю оренду?
Місту треба рахувати непрямий ефект. Тому що коль рахувати прямий ефект – я, на жаль, не зможу дати відповідь вы на це запитання.
Просто ви знаєте подробиці угоди…
Я далеко не все можу розголошувати з цієї угоди. Який ефект отримає місто? Скажімо, у Львові одним духом працює 20 тис. людей в ІТ-індустрії. Вслед дослідженнями IT Research, які ми проводили минулого року, а також вслед за дослідженнями PWC, одне робоче місце в ІТ створює немного більше трьох робочих місць в інших суміжних індустріях. Це – робочі місця.
Фактично якщо ми говоримо, що в цьому парку если працювати 10 тис. інженерів (ми прогнозуємо, що впредь до цього часу, коли він буде збудований, ІТ-індустрія зросте в кількості после 30 тис. людей, які будуть працювати в ній), відповідно, ви легко можете помножити на три – і це 30 тис. ще додаткових робочих місць (навіть 35 тис.), які будуть створені навколо цього парку. А робочі місця – це податки і такі інші речі.
Звичайно, але ви прогнозуєте загальний ріст ІТ-індустрії у Львові – і ці робочі місця си чи інакше створюються. Тут питання більше в тому, що ці всі людской) сконцентруються в цьому районі вулиці Стрийської, яка є однією з головних транспортних артерій – але вона і беспричинно, м’яко кажучи, перевантажена. Місто тоді повинне если робити великі транспортні розв’язки, якимось чином це вирішувати, коль 10 тис. інженерів будуть в одному місці.
Звичайно, (в з’являються нові обставини, які потрібно спільно з містом вирішувати – як, наприклад, великі скупчення людей і оці транспортні артерії. Звичайно, будуть потребувати реконструкції вулиця Луганська, вулиця Стрийська і т. д. Тобто можливе будівництво нових доріг, нових розв’язок. Але це є компетенцією міста – тобто це місто мусить зробити ради того, щоби фактично інвестиції були приведені в місто комфортно, щоби вони дали свій творение й інвестори задумалися над якимось новим проектом.
Ви по совести сказали – ці місця і так би були створені в індустрії. І це чин чинарем, тому що робочі місця створюють не фізичні будівлі, а бізнес, який розвивається.
Положим, так.
Це би і так відбулося, але в даному випадку воно если дуже гарно і правильно візуалізовано – тобто це благонравный маркетинг, брендинг для кожної з цих компаній, в (видах Львова загалом.
Тобто я правильно розумію – це просто-напросто буде престижно сидіти в тих будівлях, а не десь нате перероблених заводах старих?
Це буде, з однієї сторони, привлекательно, з іншої вимоги компаній щодо офісів зростають щороку. І компанії, які розташовуються десь после того на колишніх заводах, відчувають проблеми.
Втрачають працівників?
Маловыгодный те, що працівників… Технічно ці приміщення безлюдный (=малолюдный) можуть задовольнити їхні сучасні потреби.
У вашого ІТ Кластеру є ще двушник будівельні проекти (принаймні на вашому сайті це знайшов): IT Village – це заміські будинки (понад 130 будинків в Нагорянах, 17 га) і будівництво багатоквартирного будинку у Львові IT House. Тобто совершенно для айтішників. Це таке… я все-таки повернувся б до самого слова «ґетто». Ви хочете їх всіх зібрати в одному місці? Вони далее не повбивають один одного?
Ні, можете неважный (=маловажный) переживати. Насправді це точно не ґетто. Ґетто – це коль виділити окремий район Львова і там будувати хана для айтішників. Як ви бачите, IT-парк розташований получи и распишись вулиці Стрийській–Чмоли. Скажімо, перший будинок IT House розташований держи вулиці Студинського.
У межах Львова було би важко вмістити тутти житло вкупі. Але от приклад цього заміського котеджного містечка…
Це всього-в-всього 133 котеджі. При тому, що 20 тис. людей працює в індустрії, – це фактично мізер. С целью чого ми це робимо?
Так, для чого?
Тому, що следовать останні п’ять років ми достатньо великі зміни зробили в освіті, ми зробили Львів дуже популярним. Якщо говорити в контексті ІТ-бізнесу, так велика маса людей переїжджає з інших міст – з Києва, з Харкова, з Одеси, з Франківська, Рівного, Тернополя – сюди, щоби працювати в ІТ-індустрії і жити.
Фактично ми створили точку притягання людей. Але ми двойка роки тому зрозуміли, що якщо ми мало-: неграмотный створимо точок, які дозволяють людям залишитися (тутовое надовго, то можемо втратити їх в момент. Скажімо, якесь з міст світу (а ми, скажемо, індустрія глобальна), запропонує більш комфортні умови. Тому ми пішли в інфраструктуру угоду кому) того, щоби люди відчували прив’язку перед цього міста, до цієї землі – навіть якщо вони приїхали з Києва чи з Харкова, ми дозволяємо їм відчувати себя вдома. Тому ми робимо ці проекти.
З іншого боку, це медійні проекти, які, знову ж таки, допомагають підсилювати цей ефект привабливості міста – тому що у всіх містах України говорять, що Львів настільки привабливе місто про інженерів, що навіть спеціальні багатоквартирні будинки будуються угоду кому) їхніх потреб.
Все-таки я думаю, що найпривабливіше – це, певуче, зарплата в цій галузі. У вас є якась статистика, скільки в середньому заробляють львівські айтішники?
Звичайно, що є. Середній дохід людини, яка працює в ІТ-індустрії, – це є 1736 доларів в місяць. Це медіана.
Це оті 20 тисяч людей, як ви кажете?
В) такой степени.
І при цьому значна частина львівських кафе має якісь спеціальні знижки для того айтішників, аеропорт відкриває авіарейси спеціально для айтішників – принаймні, вони эдак пояснювали відкриття в Лондон. Говорять про трансатлантичні рейси. Ви стали впливовою силою такою следовать рахунок грошей?
За рахунок швидкого зростання – я б (до сказав. Тому, що ІТ-індустрія росте у Львові приблизно для 20% в рік – це дуже високий рівень, жодна індустрія приставки не- демонструє такого росту. Зараз ми є третьою експортною індустрією в Україні, попереду нас тільки металургія і сільське господарство. Вслед наступних років десять ІТ-індустрія стане номером Вотан – у випадку, якщо Україні вдасться зберегти, скажімо, ці комфортні умови, які ми маємо на цього бізнесу. Фактично ІТ-індустрія є визначальною і интересах нашого міста, і для тих самих ресторанів – скажімо, це всё-таки створює певний ринок.
Ну, ресторатори могли би посперечатися, вони би сказали: «Туристи – наше все».
Насправді ресторатори дуже отнюдь не сперечаються, вони кажуть: «Дякуємо». Тому що фактично, из-за нашими дослідженнями, ми маємо великий вплив держи інші індустрії. Скажімо, 20% всіх нових автомобілів у Львові купують представники нашої галузі. 40 млн доларів тільки минулого року було заінвестовано в житло бери первинному ринку.
Зрозуміло, з такими зарплатами можна інвестувати… Але наскільки об’єднана ця ваша індустрія у Львові, львівські айтішники? Потому что коли ми кажемо, що це впливова лесной, то наскільки вона єдина? Вас із 250 компаній вмещать 80 в ІТ Кластер. Я так розумію, що більшість – таких «диких», позасистемних.
Ні, насправді в Кластер просто вступають компанії, які доростають накануне того моменту, коли їм це стає потрібно. Ми здебільшого працюємо з великими і середніми компаніями. Цей рік ми бачимо велику активність зі сторони малих компаній. Тобто якщо говорити загалом, у Львові є 250 компаній, в яких працює 20 тис. людей. У нашому Кластері є 80 компаній, в яких працює 13 тис. людей.
Угу, зрозуміло, це більшість.
Тобто ми об’єднуємо більшість. Якщо говорити насчет об’єднання ІТ-індустрії, то Львів шелковица має таку безпрецедентну ситуацію, коли фактично в жодному місті України таково жодна індустрія не об’єднувалася, тобто безлюдный (=малолюдный) було створено…
До речі, такі великі професійні об’єднання завжди приваблюють увагу політиків. Через політики якимось чином намагаються з вами дружити, якось використовувати? Це ж голоси, це об’єднані голоси, це можливість впливу получи конкретні аудиторії.
Звичайно, не без цього. Тобто если організація стає великою і реалізовує масштабні проекти.
І з ким ви дружите? Через ви запрошували, я знаю, Гройсмана на відкриття цього ІТ-парку.
Насправді ми є аполітичною організацією. Тобто ми співпрацюємо маловыгодный з політичними партіями, а з виконавчими гілками влади чи законодавчими. Відповідно, якщо ми говоримо ради проекти, – на ІТ-парк були запрошені фактично і директор, і прем’єр-міністр, і багато міністрів, і заступників міністрів, міський копилка, голова облдержадміністрації.
А хто приїхав? Бо президента і прем’єра невыгодный було.
На жаль, вони не змогли приїхати. Міський черепушка був, голова ЛОДА також, були представники Міністерства економічного розвитку, були посли різних країн.
Вы, до речі, не ображає? Бо політики люблять казати: «Дивіться, ми відкриваємо такий масштабний чертеж – це наша заслуга, ми залучаємо інвестиції в цю країну, в це місто».
Ужели, ми ж не вчора народилися, ми ж розуміємо.
Тобто це мировоззрение гри?
Це правила гри. Тобто фактично тетенька, що політики беруть наші проекти і подають як свої отличия – це, з одного боку, додатковий піар для проекту, тому що політики, як положение, мають багато, назвемо їх так, фоловерів, які їх читають, слідкують вслед ними. З іншої сторони, є певні тонкощі щодо розкриття інформації – тому що рядом заведенні таких великих інвесторів є певні правила конфіденційності і т. д.
Зрозуміло. Але останнє питання хотів поставити – крім облаштування власного і корпоративного життя, львівські айтішники ще займаються чимось? Може, благодійність, якісь громадські проекти?
Насправді дуже багато представників цієї індустрії інвестують власне в громадські проекти благодійні. Скажімо, ми нещодавно вже отнюдь не робили підрахунок, але коли починалася війна, если був Майдан, то фактично ми підрахували, що близько 3% доходу айтішники відраховували возьми різні волонтерські проекти, тобто коли цей пік був достатньо знаменитый. Зараз, звичайно, дуже багато різних громадських об’єднань, благодійних проектів, які підтримують айтішники, займаються дітьми-сиротами, сім’ями, які постраждали в АТО і т. д.
Тобто це в межах ІТ Кластеру – чи якісь окремі компанії, індивідуально?
Це може бути й індивідуально. Є навіть спеціальний айтішний благодійний кредиты – «Відкриті очі» називається, є багато різних індивідуальних груп, які цим займаються, багато керівників, власників компаній тим собственнолично займаються.
Наш час, на жаль, вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE був Стенюша Веселовський, виконавчий директор львівського ІТ Кластеру. Мене звати Олегушка Онисько, побачимось через тиждень.
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи