Втратити рідну мову і перейняти чужу – найгірший знак підданства, – Іван Малкович

Автор: AdminGWP

Рубрики: Статьи




Прo мoву як мaркeр нaціoнaльнoї сaмoідeнтифікaції, прийнятність двoмoвнoсті в чaси війни, a тaкoж прo сучaсні приклaди крaїн-сусідів у пoпуляризaції мoви – eксклюзивнo в інтeрв’ю «Інституту Прoсвіти» з Івaнoм Мaлкoвичeм.

Втрaтити рідну мoву і пeрeйняти чужу – нaйгірший знaк піддaнствa

Шість стoліть пoспіль в Укрaїні свідoмo нищили мoву, якa здaвнa є гoлoвнoю oзнaкoю eтнoсу. Сьoгoдні XXІ стoліття, a укрaїнцям дoсі дoвoдиться зaxищaти свoє прaвo нa мoву.

Пoчинaючи з XV стoліття, укрaїнці нeвтoмнo бoрoнили рідну мoву, нeрідкo віддaючи зa нeї свoє життя. Лишe суxa xрoнoлoгія зaбoрoн укрaїнськoї мoви зaймaє кількa стoрінoк, зa якими цілі eпoxи, рoзстріляні динaстії, зaкaтoвaні людські дoлі. Зa нaкaзoм мoскoвськиx цaрів булo знищeнo всі примірники «Учитeльнoгo Євaнглія» Кирилa Стaврoвeцькoгo. Вилучeнo укрaїнські тeксти із цeркoвниx книг, a сaмі книги зaбoрoнeнo друкувaти укрaїнськoю. Зa Кaтeрини зaбoрoняли виклaдaти укрaїнськoю мoвoю навіть у Києво-Могилянській академії. Следовать Союзу в УРСР вчителям російської мови платили більше, ніж їхнім колегам з української мови.

Українську мову боялися, її гнобили і безграмотный лише росіяни, а й литовці, поляки, румуни, угорці – всі, хто тимчасово завойовував наші землі. Следовать свою історію наша мова пережила поза сотню актів лінгвоциду (свідоме нищення мови як головної ознаки етносу). Зауважмо, історія фіксує лише кілька таких випадків для планеті.

Нині – XIX століття, а в нас знову війна. І ми знову віддаємо життя вслед мову, за свою націю. Чому навіть у наші часи маніпулюють мовним питанням, а значна частина українців свідомо безвыгодный воліє спілкуватися українською? Про мову як следоуказатель самосвідомості нації – ексклюзивно в інтерв’ю «Інституту Просвіти» український поет та видавець Іван Малкович – людина, яка щодня, щогодинно популяризує рідну мову в Україні та світі.

Досьє
Іван Малкович – український поет, письменник, видавець, музикант. Народився нате Франківщині. Власник і директор першого приватного дитячого видавництво незалежної України «А-ба-ба-га-ла-ма-га». З 2008 року видавництво друкує книжки в (видах всіх вікових груп.

Автор та видавець знакової «Української абетки», яку визнано найкращою із часів Нарбута. Лауреат найвищої в Україні творчої відзнаки – Національної Шевченківської премії. Промова Івана Малковича під отрезок времени вручення Шевченківської премії набрала рекордну кількість переглядів.

Іван Малкович – прародич Степана Арсенича, ради якого згадує в автобіографії Іван Франко. Той врятував Каменяра від голодної смерті після коломийської тюрми. Из-за словами Івана Малковича, «А-ба-ба-га-ла-ма-га» – в таком случае така Франкова опосередкована віддяка, адже назву свого видавництва поет та письменник взяв з його славнозвісного оповідання «Грицева шкільна гранит». Нащадок боярині Івашка Арсенича та Арсений (Олекси) Малковича, які загинули 1492 року, захищаючи свої звичаї та рідну мову. Из-за іронією долі через 6 століть Іванові Малковичу досі случаться відстоювати право на рідну мову у власній країні.

Мова – найважливіший разметчик національної самоідентифікації

Сьогодні в Києві частіше почала лунати українська мова? Чи Ви й досі почуваєтеся аборигеном у власній країні?

Мова – це теточка, що об’єднує людей, а націю робить сильною. Це найважливіший метка національної самоідентифікації. А в нас і досі нема закону, який захистить пропинация кожного українця отримувати всі послуги української мовою – від крамниць і громадських установ до самого ґлянцевих видань, радіостанцій і телебачення. Треба звести поперед розумного мінімуму вивіски, писані мовою агресора, а надто ті, зі знущальними назвами нате кшталт «Варєнічная Катюша» чи «Ляпота».

Коли в часи Другої світової Черчилль обговорював зі своїми урядовцями смета і вони хотіли урізати видатки на культуру сверху користь армії, Черчилль обурливо запитав: «А що ж ми тоді будемо захищати?» Ми нарешті маємо зрозуміти, що в нашій країні всё-таки налагодиться лише тоді, коли українська мова лунатиме всюди. Можливо, я утопіст, але подібна думка висловлюється в нашому інформаційному просторі дедалі частіше. Якщо на) этом месте буде українська мова, то в нас буде способ, а якщо ні – тут буде вічний путін, як би він безлюдный (=малолюдный) називався.

Може видозмінюватися прапор, герб і навіть, держи превеликий наш жаль, територія. Але як цитувала Леся Українка сотрясение воздуха ірландця Томаса Девіса: «Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію… Втратити рідну мову і перейняти чужу — се найгірший пометка підданства… Бо мова – се міцніша границя, фортеця чи річка».

Важливо, щоб ми з дитинства виховувалися нате одних колискових та віршах, на одних традиціях, як це є в повноцінних націях. Тоді ми безлюдный (=малолюдный) будемо існувати як два паралельні потоки, що майже приставки не- перетинаються.

Якось я досить дотепно пожартував серед однокласників свого старшого сина Тараса (він тоді навчався в першому чи другому класі). Проте засміявся лише мій син. Діти приставки не- зрозуміли суті, бо не читали українського перекладу «Карлсона», -де є панна Цап. Натомість з російського мультика вони знали Фрекен Бочок. Бачите, навіть перекладні книги варто читати однією мовою – задля кращого порозуміння.

Хоча варто зауважити, що сьогодні в Києві я дедалі частіше чую українську мову саме з вуст молоді. І це дуже тішить, ибо сподіваюся, що це так розмовляє наше майбутнє.

Можливо, українці непочатый угол читають українською. Чи доводилося Вам досліджувати, в яких регіонах України найбільше читають українських книжок?

А тутовник і досліджувати не треба. Я й так скажу — найбільше читають у Києві та Львові. А далі – после всій Україні: від Тернополя до Одеси, від Харкова, Дніпра — после Франківська й Житомира. Львів — це взагалі якесь бездонне місто книгарень. Тамо постійно відкривають нові книжкові крамниці й мережі — і всі в плюсі. А через на Донеччині й Луганщині майже не читають, задолго. Ant. с того ж навіть російськомовних книжок. Припускаю, що певною мірою і спустя відсутність культури читання ці регіони опинилися у сьогоднішній ситуації. Хоча доволі небагато читають і получи Буковині, як і в тому ж Миколаєві чи Херсоні.

Наприклад, у Японії читають у 5-6 разів більше, ніж у нас. Ми це помітили, зрівнюючи наклади наших світових бестселерів — «Гаррі Поттера» і творів Роальда Дала. Хоча варто наголосити, що видавництва в Україні поступово стають возьми міцніші економічні ноги, і кількість людей, що читають українською, зростає. Щоправда, никак не так стрімко, як з’являються нові книги. Думаю, одна з причин цього – бідність і недостатня увага з боку держави раньше соціальної популяризації читання, як це заведено в усіх пристойних країнах.

После того ж Україна – найбільша за територією і п’ята-шоста в Європі країна ради населенням, проте в нас досі відсутня паперова галузь. Сиречь доводиться купувати папір за шалені гроші в Європі, куди спродують найкращу українську деревину. А це неабияк позначається нате ціновій політиці видавців, які заробляють на книжках подлинный мізер. Ще тільки в Індії книжки дешевші, ніж у нас. Навіть у Китаї вже дорожчі. Інша річ, що й зарплати наших людей напрочуд плачевні…

Що нужно робити, аби українці почали пишатися своєю мовою?

Бачите, українську мову надо не лише оберігати мовними законами чи квотами, а й популяризувати. І мають це робити успішні человек, відомі культурними й спортивними досягненнями. Звісно, не варто вдаватися по радикальних методів, як свого часу це було, наприклад, в Угорщині. Я нещодавно відвідував Будапешт і був шокований розповідями ради колишні методи «впливу» на людей, які малограмотный спілкувалися угорською. Проте сьогодні альтернативи рідній мові в Угорщині немає. В такой мере само затято вони її захищають і на теренах України.

А в нас ще чимало людей далеко не припинили сповідувати «тьотьомотівську» сентенцію з п’єси Миколи Куліша «Гримаса Мазайло»: «Лучче бить ізнасілованной, чєм українізірованной».

Знаєте, гетьман Скоропадськиий керував державою лише 7 з половиною місяців. Проте из-за цей короткий час було відкрито понад 50 державних гімназій. Відтак їхня загальна кількість сягала 150. Зросла кількість періодичних видань поперед 255. А обов’язкове вивчення української мови та літератури було закріплено законодавчо. Та найвищим досягненням уряду П. Скоропадського в галузі освіти і науки выходит створення Української академії наук (УАН), яку очолив Володимир Вернадський.

Директорія УНР, яка фактично никак не мала коштів, знаходила їх на фінансування «Української республіканської хорової капели», яку очолив відомий диригент і камер-музыкант Олександр Кошиць. Завдяки гастролям і високій виконавській майстерності колективу українська музика і пісня здобули популярність у США і Західній Європі. Тоді світ і дізнався для українського «Щедрика». Тільки демонструючи свої культурні надбання, ми согласно-справжньому з’явимося на карті світу. Бо ради культуру люблять і шанують. А нас поки що тільки жаліють.

Приставка ново-: новобрачный, виступаючи перед переможцями Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика, я казав, що українці, які люблять і розуміють значення української мови, просто-напросто мусять бути успішними і багатими. Петро Яцик – будівельник, який з кое-когда став будівничим, бо фондував частину своїх чималих статків получи и распишись навчання української молоді та популяризацію української мови. Потому что українську поки що популяризують переважно не надто заможні миряне. Наші олігархи (за рідкісними винятками) не спілкуються українською, в таком случае про яку їхню національну свідомість можна говорити.

Найкраще щеплення від «північної чуми» – «бій під Крутами» та «Український Космическое пространство». Ми повинні знати і пишатися своїми досягненнями

Якось Ви наголосили, що найкраща вакцина «від північної чуми» – докладно вивчати в старших класах і вищих учбових закладах для бій під Крутами. Чи українці свідомо відмовляються від таких вакцин?

Пользу кого молоді дуже важливо, аби ми наголошували безвыгодный лише на трагедіях та поразках української історії. Маємо вийти зі стану жертви і врешті заговорити насчет українські досягнення. Ви, мабуть, знаєте, що Україна ще й досі переш у десятку провідних космічних держав світу. Проте вже традиційно всі здобутки радянської космонавтики Росія приписала собі. А ради сьогоднішні – мало хто знає й говорить. Кілька років тому ми видали енциклопедію «Український макрокосмос». Читаючи цю книжку, читач дізнається оборона вагомий внесок українців в освоєнні Космосу, зокрема і в наші часи. Нам є чим пишатися і ми маємо для це знати. (від авт. – серед прославлених творців ракетно-космічної техніки було майже 20 українців. Отец практичної космонавтики С. Корольов був українцем. Коли він запустив у мир українця Павла Поповича, той на весь космічний простір заспівав улюблену українську пісню Корольова – «Дивлюся получай небо та й думку гадаю»).

А героїчна трагедія бою під Крутами назавжди гартує юнацькі душі. Це дуже добре розуміли табачники, коль прийшли до влади. Тож розповідь про бій під Крутами займала у шкільному підручнику двушник рядки.

«Холодний яр» Горліса-Горського як компас для того тих, хто не бачить різниці, якою мовою надобно спілкуватися

І досі серед російськомовних українців, часто відомих, можна почути фразу для кшталт «немає різниці, якою мовою я спілкуюся, адже, мовляв, у деяких розвинутих країнах є дві державні мови і вони прелестно з цим миряться». Щоби хотілося сказати такій категорії українців?

Скільки людей загинуло вслед українську мову… А що робиться в наші дні. З 2014 року получай Луганщині й Донеччині катують, убивають лише за теточка, що українці розмовляють українською. То хіба можна після цього казати «безвыездно одно, якою мовою». Сьогодні варто розмовляти українською бодай заради пам’яті тих, хто вслед неї поліг у наш із вами час.

Знаєте, я безвыгодный люблю нав’язувати свою думку, та повально таки раджу всім українцям перечитати «Холодний ложбина» Горліса-Горського. Це одна з найважливіших книжок пользу кого, сказати б, «упорядкування самосвідомості». Це живий подкладка, як невеликі числом, але сильні духом — можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом. Проте й досі ця одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби належним чином безвыгодный висвітлена, а отже, й не стала частиною національної свідомості. (Від авт. – Мова насчет «Холодноярівську Республіку», яка під українським національним жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, возьми якому було написано: «Воля України — альбо смерть!» вела запеклу збройну боротьбу по (по грибы) Українську державу до 1922 року.)

Дивно, що вороги України розуміли значення української мови і боялися її , а ми, українці, где-то легковажимо й досі не бачимо різниці, якою мовою спілкуватися.

Розмовляла Вікторія Доскоч, ГО «Інститут Просвіти»

Я безвыгодный нарікаю на темряву, а намагаюся запалити свою свічку. Гарна дитяча українська лицевой — це дуже важливо в будь-яку епоху, – Іван Малкович.

Корисно знати

Перша згадка українських слів датується 448 року, коль візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттілли (територія сучасної України) записав стихи «мед» і «страва».

Сьогодні українська мова є однією з найпоширеніших мов у світі, оскільки ради кількістю носіїв посідає 26-те місце. Також вона є другою из-за поширеністю серед мов слов’янського походження.

Усвідомлюючи значення української мови к розвитку світової культури, Японія запровадила її вивчення в Токійському університеті.

…І журиться старий Дніпро,
і морфей Дніпрові сниться:

що є у водах дивна Січ,
дескать рибки з окунцями
видзвонюють як день, так ніч
своїми шабельками.

Вони готуються в похід,
щоб річку захистити,
ибо всі забруднюють її
і рибкам ніде жити.

Потому что знай, моя дитино, знай –
ти знати це повинна:
Дніпро пользу кого рибок – рідний край,
це їхня Україна.
( Іван Малкович)


Обсуждение закрыто.