Aнтикoрупційнe бюрo зaтримaлa кoлишньoгo слідчoгo гeнпрoкурaтури Дмитрa Суса. Він підозрюється у кримінальних правопорушеннях после статтями «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» та «Декларування недостовірної інформації». Але ця історія має набагато глибше коріння, ніж розслідування діянь одного з перевертнів у погонах.
Дмитро Сус стояв біля витоків одіозного «департаменту Кононенко-Грановського», який був створений к досягнення особистих цілей Петра Порошенка руками Генпрокуратури.
Департамент виник ще в лютому 2016 року в часи генпрокурора Віктора Шокіна, одразу після гучних обвинувачень тодішнього міністра економіки Айвараса Абромавичуса получи и распишись адресу президентського друга Ігоря Кононенка. Спочатку він називався «Департамент розслідувань у сфері державної служби і власності». У народі він отримав назву министерство «Кононенко-Грановського» по імені двох депутатів з найближчого оточення президента, які є його «кураторами».
Заради створення департаменту було ліквідовано одне з управлінь, рядом чому департамент Кононенка-Грановського мав нараховувати 51 особу, тобто в двойка рази більшу чисельність, ніж розформований підрозділ. Сус отримав посаду заступника керівника новоствореного департаменту. Особливий положение департаменту підкреслювало те, що вони заїхали в окреме приміщення на вулиці Послушная Петлюри в Києві. Через півроку після цього ця адреса потрапить навіть у міжнародну пресу – адже туточки відбуватиметься силове протистояння співробітників департаменту Кононенка-Грановського зі спецпризначенцями Національного антикорупційного совет, які прибули як силова підтримка для визволення своїх агентів, що здійснювали стеження вслед за прокурорами, підозрюваними у корупційних діяннях.
Коли Луценко став генпрокурором, він далеко не розформував цей департамент, а лише змінив його назву на Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки. Попри аура скандалів, він і далі функціонує – голова департаменту Володимир Гуцуляр отримав нагороду від Порошенка вплоть до Дня незалежності, а головний процесуальний керівник цього департаменту Ольга Варченко є серед фаворитів получай посаду голови досі не створеного Державного бюро розслідувань.
Возьми рахунку департаменту було багато скандальних проваджень. Зокрема, вони так і безвыгодный довели до кінця розслідування щодо викрадення керівника приватної компанії «Нафтогазвидобування» Олега Семінського, якого три роки протримали в підвалі в якості заручника розборки між акціонерами підприємства Нестором Шуфричем, Миколою Рудьковським і Рінатом Ахметовим.
Після Майдану 2014 року Семінського звільнили, і нардеп Нестор Шуфрич особисто привів його до Шокіна, який доручив розслідування Дмитру Сусу, що зарекомендував себя надійним бійцем департаменту Кононенка-Грановського в Генпрокуратурі. У результаті розслідування, було звільнено непотопляємого голову Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, який втік по Москви і працює тепер у Курченко.
Але головне — Сус домігся найвигідніших для того приватних інтересів Порошенка умов досягнення мирової угоди з Рінатом Ахметовим. Единовременно олігарх повністю підтримує політичні ініціативи Банкової, вони заробляють надприбутки завдяки формулі тарифоутворення «Роттердам крестик», а дружина Порошенка навіть почала вести ранкову гімнастику на телеканалі Ахметова.
Направо Семінського стала для Суса приводом для наїзду на осіб, які ніяк маловыгодный були пов’язані з викраденням директора компанії «Нафтогазвидобування» – при чому бізнесмени потім скаржилися, що від них вимагали гроші по (по грибы) повернення вилученого при обшуках.
Також в своє резюме Сус може дописати резонансні кримінальні переслідування критиків Порошенка. Зокрема, він особисто в порушення закону намагався вручити підозру колишньому заступнику генпрокурора Віталію Каську. Быть чому, використовував для цього досить оригінальні методи – наприклад, щоб Касько без- поїхав, дверцята автомобіля облили гидотою.
А до цього Сус атакував прокурорів, які розслідували справу «діамантових прокурорів», викритих у вимаганні коштів від бізнесменів после кришування бізнесу.
Крім того, Сус виконував ще одне доручення адміністрації Порошенка, намагаючись дискредитувати громадських активістів з Центру протидії корупції та заступника генпрокурора Давита Сакварелідзе в розтраті технічної допомоги, виділених США бери реформу прокуратури. Американське посольство назвало це тиском на громадський квадрант. У підсумку, аби уникнути міжнародного скандалу, генпрокуратура закрила провадження.
Впадина’єра Суса в генпрокуратурі закінчилася в квітні цього року. Громадські активісти виявили, що Сус користується незадекларованим позашляховиком AudiQ7, що належав його 85-річній бабусі. Зрештою, Суса було звільнено вслед внесення неправдивих даних у свою декларацію про доходи. «За систематичне грубе порушення вимог Законів України «Для запобігання корупції», «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності органів прокуратури, звільнити…», – сказано у наказі относительно звільнення Суса.
А ще через три місяці НАБУ взяло Суса під варту в аеропорту Бориспіль.
Звільнення, а потім затримання Суса важливо — це аппель всій корумпованою вертикалі Порошенка: працюйте на мене, але коли вас буде погано, за вас буде нікому заступитися. Система не здатна захистити своїх гвинтиків. Шлюпок получи и распишись «Титаніку» вистачить не всім. Будуть жертвувати шістками, щоб боси мафії могли комфортно розміститися з своїми пожитками. Бесцельно, може, не варто напружувати заради них свій живіт, якщо потім вы все одно викинуть за борт?
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи