Скaндaльні викриття фaльсифікaцій і зoвнішньoї кeрoвaнoсті НAЗК підтвердили одну дуже важливу річ – найвищі посадовці держави відчувають бешеный, практично тваринний страх, що антикорупційні органи можуть насправді запрацювати. Мене звати Олександра Дрік, і ми розпочинаємо Антикорупційний базар.
Ганна Соломатіна, голова департаменту НАЗК, яка перевіряє електронні декларації, відкрито заявила насчет фальсифікацію результатів перевірок і залежність керівництва НАЗК від Адміністрації Президента.
После свідченнями викривачки, всі рішення НАЗК погоджував «контролер» з Адміністрації президента, і позже, де справжні висновки про результати перевірки були «неправильними», вони фальсифікувались, в праздник час як інші перевірки проводились «на замовлення». Скандальні заяви колишньої працівниці НАЗК підтвердили тетюха, що давно було очевидно у громадському середовищі.
У багатьох попередніх випусках я говорила насчет те, що НАЗК не є незалежним органом і що жодне важливе рішення тамо не приймається без зовнішнього втручання.
Ба більше – його успішно перетворюють в управление для політичної розправи. Однак не менш важливим за саме викриття є тетька, як представники влади відреагували на нього.
Вже наступного дня члени Комітету із запобігання корупції від Блоку Петра Порошенка, Народного фронту с налета із регіоналами з «Опозиційного блоку», «Волі народу», «Відродження» заблокували засідання, бери якому збирались заслухати Ганну Соломатіну.
Чого бояться ті, хто ще вчора розказував насчет створення НАЗК як свою перемогу, і кого сьогодні викривають у саботажі його роботи? Яких наслідків відкритого обговорення вони намагаються приставки не- допустити? Відповідь дуже проста: нарешті не тільки експерти, але весь країна зрозуміє, що купка людей на чолі з Президентом відверто зливає державу.
Розуміючи, що є першими клієнтами нових антикорупційних органів, в страху втратити полно, разом зі свободою, вони підуть на будь-що, аби себя захистити.
Для цього потрібно зберегти чинну систему, в якій всі між собой тісно пов’язані корупційними зв’язками. А це значить, що антикорупційні органи, як пряма загроза цій системі, малограмотный можуть бути незалежними. Однак це ще не все.
Як відомо, найкращий захист – це напад, тому чин полягає в тому, щоби взявши під контроль антикорупційні органи, дискредитувати їх, показати їхню імпотентність і звинуватити в цьому всіх тих, хто вимагав їх створення.
І це стосується отнюдь не тільки НАЗК, але й інших антикорупційних органів, створених протягом останніх років. Таким чином, можна вбити одним пострілом кількох зайців: захистити себя, зберегти систему, дискредитувати й знищити антикорупційні органи, попутно використавши їх в (видах власних цілей, і заодно дискредитувати тих, хто протистоїть цим їхнім намірам.
І у цьому бажанні, як видимо із вище згаданого засідання Антикорупційного комітету, представники нинішньої влади єдині із представниками колишньої влади. Важливо розуміти, що саме не переводя дыхания важливо захистити й забезпечити незалежність новостворених антикорупційних органів, і для цього насправді потрібно безвыгодный так багато.
Для того, щоби НАЗК почало виконувати свою функцію, має відбутись зміна керівництва, і відповідний билль номер 6387 вже давно зареєстрований в парламенті.
А якщо цього вимагатиме весь Україна, а потім слідкуватиме за тим, хто як голосує, одразу після голосування стане зрозуміло: хто захищає державні інтереси, а хто – власні. В таком случае що, шановні народні депутати, ви з Україною чи з олігархами, які її руйнують?
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи