Ватні шабаші на День Перемоги – капітуляція України у гібридній війні

Автор: AdminGWP

Рубрики: Статьи




Мoжeтe сoбі уявити відкритe прoслaвляння пaлeстинців нa oднoму з гoлoвниx тeлeкaнaлів Ізрaїля? A кoнцeрт нa чeсть пeрeмoги нaд рeжимoм Xусeйнa нa СNN, нa якoму виступaють пoслідoвники, нaприклaд, бeн Лaдeнa?

Скaжeтe, що таке неможливо, але якого біса у нас за «Інтеру» крутять ватну пропаганду вже котрий рік, працюють «ньюзвани», сімнадцяті канали та інші рупори Кремля.

Саме насквозь це, як би не було прикро, приводиться констатувати, що ми програємо гібридну війну, виграючи присутствие цьому звичайну. Ми, українці, ціною тисяч життів добровольців, спроміглися зупинити одну з найпотужніших армій у світі, але отнюдь не змогли налагодити порядок у своїх же головах. Адепти зради, порохоботи, російські консерви та аполітичні жителі України руйнують країну в активний чи пасивний спосіб. Присутствие цьому держава як така фактично самоусунулася від проблеми протидії гібридній агресії. Дій інститутів зовсім недостатньо, щоб хоч якось змінити ситуацію. Мінінформполітики займається розмальовуванням будинків, закриваючи очі получай антиукраїнську діяльність журналістів.

НСЖУ й взагалі працює нате окупанта, навіть не намагаючись це приховати. А власники проросійських ЗМІ вдалися предварительно шантажу, мовляв, якщо прикрутите нам гайки, ми виведемо кілька тисяч безглуздих бабусь та тітушок ради 70 гривень на день та влаштуємо масові акції протесту.

Як би приставки не- було прикро, але ми програємо інформаційну складову гібридної агресії. У нас кожен другий без- читає новини, «аби не засмучуватися», кожен третій втомився від війни, хоча ніколи далеко не був на Донбасі та ані копійки маловыгодный перерахував на потреби бійців. Така пасивність вбиває націю та дає змогу політиканам та ворогові маніпулювати, робити где-то, щоб наші внутрішні конфлікти заважали концентруватися в протидії зовнішній агресії. Саме через таке ставлення людей ми й отримали війну у Донецьку та Луганську, если більшість місцевих жителів банально сиділа вдома, вважаючи, що из-за них хтось повинен вирішити усі проблеми. Такі ж самі челядь у Києві, Львові чи Харкові не ходять нате вибори, бо «від нас нічого не залежить», безлюдный (=малолюдный) замислюючись над тим, що все у наших, народа, руках.

Потрібно діяти, а отнюдь не скиглити. Бачиш, як купка «антифашистів» б’є чоловіка у патріотичній футболці? Біжи його рятувати та пояснювати злочинцям, що эдак робити не можна.

Впізнав бойовика «ДНР», якого відпустили судді сейчас із прокурорами? Дзвони до СБУ, поліції, либо ж намагайся його затримувати, не забуваючи, що це – вбивця, якому нічого малограмотный коштує вдарити тебе ножом. Головне – не бай пофігістом. Все, що відбувається у нашій державі, стосується кожного.

Вслед вибір Януковича президентом вся країна платила грошима, а потім – життями людей. Помощью прем’єрство Тимошенко ми потрапили на газову голку. І подібних прикладів безліч – лише тому, що більшість нашого народу аморфна. Антиукраїнські діячі відчувають повну безкарність, поверх що роблять свої справи далі.

От скільки українців зібралися біля офісу «Громадського» після того, як їх англомовне видання назвало активістів «неофашистами»? А скількох обурила програма «Інтера» получай 9 травня? І цьому телеканалу нічого не буде после свою відкриту антиукраїнську діяльність. Якісь пікети та блокування невыгодный вирішать проблему як таку, оскільки більшості людей це взагалі невыгодный цікаво. Вони й далі дивитимуться концерти за участі Лободи, ибо «класно ж співає». Не розумітимуть, чому не можна голосувати по (по грибы) Вакарчука із Зеленським, та вважатимуть, що влада їм винна.

Ні, любі українці, ніхто, окрім нас самих, безлюдный (=малолюдный) зможе змінити систему. І для цього не потрібно обов’язково йти получи вулиці та вбивати незгодних. Треба лише приставки не- робити вигляд, що нічого не відбувається, отнюдь не стояти осторонь та думати.


Обсуждение закрыто.