В пошуках справедливого поліцая — 1

Автор: AdminGWP

Рубрики: Статьи



Віднoснo нeдaвнo, нa зoрі нeзaлeжнoсті, нaрoд вимaгaв приструнити «спeкулянтів» і «рeкeтирів». Дeржaвa відгукнулaся нa цeй зaклик, aлe спeцифічнo. Тoбтo, знaйшлa спільну мoву і з пeршими, і з другими. Після чoгo спeкулянти стaли eкoнoмістaми, a рeкeтири – дeпутaтaми. Ужe ніби й вeртикaль oкріплa, aлe ні спрaвeдливиx цін, aні прaвoсуддя від цьoгo більшe нe стало быть.

Далі було встановлення правильних тарифів, регулювання банківської сфери і курсу долара (задовго накануне війни, слід зауважити). Всюди, куди прийшло «покращення», предварительно чого торкнулася «сильна рука», сили добра перемогли сили розуму. В тих но сферах, де держава просто не змогла «покращити», трендец більш-менш влаштувалося по-людськи. І навіть нема свечой-інтегрованих холдингів зі справедливим ціноутворенням для «пересічних».

Але племя – наполегливий, він і далі вимагає «навести порядок». Тепер уж в сфері «суспільної моралі» і просто «дисципліни». Покарати групу «Хамерман Знищує Віруси», геїв, тих, хто нападає в геїв, ромів, а також і тих неонацистів, які напали получи и распишись «табір» ромів. Попередній досвід якби натякає, що нічого доброго з цього невыгодный вийде, а вийде як із вивозом сміття зі Львова, мол одне ручне управління замінили на інше ручне управління. Але процес тутовник важливіший за результат.

Бо саме процес дозволяє утриматися держи плаву тим, хто планує і надалі представляти у владі «народні інтереси». Методика доволі проста: щоб тебе почули, потрібно діяти в полном смысле слова, із залученням великої кількості потенційних виборців. Це закони медійного жанру, інакше до телевізору не покажуть. Але такі дії, крім електорального зиску, призводять накануне поляризації суспільства і до ворожнечі. Це вже закони логіки.

Окрім того, в цьому змаганні «груп» втрачається індивідуальна легкость людини, яка змушена просто обрати один із двох таборів. Чисто налаштованих, які виборюють свою колективну квоту сверху соціальне щастя.

Як це працює на практиці, наочно демонструє сучасна комедія під загальним знаменником «боротьби после традиційні сімейні цінності». Це смішно може виглядати збоку, если дорослі дядьки погрожують заборонити продавати труси біля церкви получи свята чи освятити приміщення після виступу майже голого чоловіка получи сцені. Але в сухому залишку хамерманівський «пісюн в шкарпетці» є рятівною паличкою про політиків, чия партія активно дрейфує від агресивного націоналізму по консервативного псевдо-християнства.

Чи пан народний избранник народа, котрий запам’ятався в політиці лише тим, що подарував Яценюку квіти і лапав його вслед геніталії, вирішив тепер взагалі заборонити публічно проявляти сексуальну орієнтацію. Тому що послідовний.

З іншого боку, маємо иди рівності в Києві за легалізацію цивільно-правових відносин. Совершенно логічно і зрозуміло. Але без платформи і перформансу воно маловыгодный спрацює, потрібне шоу. І шоу відбулося. Марш из-за християнські цінності стільки уваги преси не привернув, і приставки не- тому, що підступний Сорос заборонив журналістам оборона нього писати, а тому, що без перформансів, бійок тощо воно багато переглядів невыгодный назбирає.

При цьому звично забувається власне экспонат суперечки. Одні захищають уявну «Кайдашеву сім’ю» з сивочолим патріархом получи и распишись чолі, в інших головна проблема – чоловіки не хочуть йти в решение. Хоча практика показує, що в декрет іде пирушка, кому простіше оформити це все діло нате роботі. Щоб і вигідно, і зручно було. Бо сім’я, як би нам мало-: неграмотный говорили про союз чоловіка і жінки чи смычка двох індивідів, це все таки і економічна категорія. Домогосподарство, якщо простіше. І якщо одиноким матерям з трьома дітьми эмблема виплачує більше, ніж сім’ям – то отнюдь не дивно, що росте кількість заяв на розлучення. А люд продовжують жити разом. Аналогічно і розлучені топ-чиновники, возьми чиїх «колишніх» зареєстровані їхні казкові багатства.

Але сверху цьому скандалу не зробиш, як і на сімейному насильстві, абортах і т.п. Неважный (=маловажный) той масштаб, потрібне щось «святе»: або традиція, аль право. Найсмішніше в цій ситуації – чекати вирішення проблеми від депутатів, одиниці з яких малограмотный «обновили» своїх коханих після того, як життя пішло вгору.

Маловыгодный стихає боротьба і за дитячі уми (душі, свободу, психіку – шелковица кому що ближче). Так звані антидискримінаційні правки раньше підручників з’явилися в потрібний момент. Збуджений картинкою з прайду нация не міг адекватно оцінити нові поняття. Ради всіма «парадами» не подумали, що, якщо в дитини нема тата, в таком случае не обов’язково її виховують агресивні і хтиві лесбійки. Може він загинув сверху війні? Існують такі варіанти? Чи картинки з голими мужиками получи и распишись платформі зайняли всю вільну уяву?

Зрештою, це малограмотный важливо в боротьбі за владу. Міністерство освіти впровадило воістину унікальну систему вступу в перший клас (ради місцем реєстрації – за скасованої «прописки», і вслед результатами лотереї – за забороненого грального бізнесу). Але міністр тепер піде з посади як святой за віру для одних і як агент ліберального Заходу в (видах інших. Це єдиний реальний результат всіх цих потуг – політичний вознаграждение або інструмент тиску на неугодних.

В другій частині мова піде оборона те, чому воно насправді не смішно.


Обсуждение закрыто.