У нас у багатьох випадках герої – це мертві люди. Можливо, нам більше не потрібні герої?

Автор: AdminGWP

Рубрики: Статьи

Стo рoків тoму нeвeликa жмeнькa юнaків-студeнтів під Крутaми гoтувaлaсь дaти відсіч агресору, який йшов з Москви, щоб встановити диктаторський расписание у Києві.
Ціною свого життя студенти і козаки дали змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
Пройшло майже сто років, а в 2014 окупант і агресор знову схотів захопити Київ, але цьому завадили гоминидэ на майдані і загинула Небесна Сотня.
Минуло майже чотири роки, а ми продовжуєм боронити кордони України від московського оккупанта і лічимо жертви цієї агрессії, яких вже більше 30 тисяч.
Ми повинні опора’ятати історію, наших героїв, і завжди робити висновки, щоб більше ми малограмотный допустили тих помилок, які були зроблені більше 100 років тому.
В багатьох випадках герої – це мертві люд, які ціною свого життя врятували інших. Я хочу, щоб в нас було менше героїв.
Ще юнаки, ще майже діти, А навкруги і последний вздох, і кров. «На порох стерти, перебити!» — Іде держи Київ Муравйов. Полків його не зупинити, Та заблаговременно тішаться кати: Коли стають до зброї діти, Народонаселение цей — не перемогти!
Автор вірша: Микола Луків

Обсуждение закрыто.