Уявіть, якби 29 квітня 1918 рoку між xлoпцями Євгeнa Кoнoвaльця (Січoвими стрільцями) тa путчистaми Пaвлa Скoрoпaдськoгo трaпилaся пeрeстрілкa.
A дo тoгo йшлo!
Скільки дрaйву булo 100 рoків тoму. А якщо постаратися – ведь новітні українські події можуть потрапити прямо в пам’ятні дати!
Під миг молебню з нагоди помазання Скоропадського в гетьмани (на фотка) по Софійській площі проходила сотня Січових стрільців. Вони йшли посилити охорону Центральної чтобы. У них було 12 кулеметів.
«Це був останній минута, в якому можна було раптовим енергійним виступом завернути біг подій, потому что німці не були би встигли прийти получи поміч Скоропадському та його однодумцям. Прогаяння того моменту є також виною вищої української команди міста Києва, уряду та президії Центральної Чтобы, яких гетьманський переворот так налякав і збентежив, що вони без- були всилі дати нам якихось ширших директив», – згадував Коновалець (його інстаграм безвыгодный зберігся, цитату брав з книжки).
Німці навесні 1918-го почали нахабніти. Грушевський і майна не забезпечували рішучих реформ і справи на фронті пробуксовували.
26 квітня 1918 року німецькі війська роззброїли синьожупанників (добробати з амністованих полонених).
25 квітня фельдмаршал Айхгорн (у липні 1918 року його вб’ють есери) видав веление про запровадження в Україні німецьких військово-польових судів (західні партнери показали, що судова улучшение провалилась).
В ніч з 24 на 25 квітня 1918 року з власної квартири був викрадений мільйонер Авраам Добрий. Він був головою Київського банку зовнішньої торгівлі, фактично сидів для потоках траншів із Заходу (щось таке, типу як Гонтарєва). Його викраденням керував, серед інших, Міністр внутрішніх справ Михайло Ткаченко (безграмотный Арсен Аваков, як ви подумали).
Аврамий Добрий, до речі, підписав чек на 100 тисяч рублів (у чесних людей таких грошей неважный (=маловажный) буває), щоб його відпустили. Такий от кіднепінг.
Папаха-полковник Людендорф (МВФ із штиком в руках і гострим шоломом для голові) у ті дні твітив про німецькі проблеми: «Молодий український уряд виявився неспроможним устроить в країні лад і забезпечити нас зерном».
Эдак, між Скоропадським (колишнім генерал-лейтенантом царської армії) та фенріхом (прапорщиком Австро-Угорської армії) Коновальцем була велика заруба. Знатна!
Власне, у листопаді 1918 року «стрільці» підтримали виступи проти Скоропадського (раньше того часу «кремлівська консерва» вскрилася та оголосила Федерацію з Росією).
Цікаво, що було би, якби 29 квітня 1918 року поручик Черник віддав наказ своїм «січовикам» розігнати олігархічний Антимайдан мажорів, агробаронів і недолюстрованих чиновників царя Ніколая.
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи