Актуальные новости Украины

У прoцeсі віднoвлeння інфрaструктури Дoнбaсу вaжливo нe лишe прaвильнo oбирaти інжeнeрні тa прoeктні рішeння. Фoрмуючи нoву якість сeрeдoвищa життя, нeoбxіднo приділяти увaгу індeксу інтeлeктуaльнoгo рoзвитку суспільствa. Йoгo мaркeри – oсoбистa дoбрoзичливість, чутливість дo розвитку власної території, бажання змінити ситуацію возьми краще.

Державні програми мають ставати інвестиціями в соціальний розвиток і свідомість людей. Пользу кого громадянина важливо бачити реальну можливість жити в доглянутому місті, мати якісне житло, отримати змогу виховувати дітей у сучасних дитсадках, надати їм гідний рівень шкільного освіти.

Следовать таких умов нові навчальні заклади, льодові палаци либо стадіони на Донбасі не стануть просто утилітарними будівлями з набором проектних функцій. А перетворяться возьми маркери суспільного зростання, які визначатимуть індекс розвитку громад та підвищуватимуть планку задач для того їхніх мешканців.

Водночас, без розуміння людьми пріоритетів розвитку своїх територій і вне особистої причетності до змін, нова інфраструктура незначно впливатиме для суспільну свідомість. У такому випадку льодові арени поступово ставатимуть базарами, а получи футбольних полях будуть вигулювати собак.

Мені завжди імпонували думки Лі Куан Ю, автора сінгапурського «економічного вила», який вважав питання ціннісного розвитку першочерговими. Получай його думку, успішне суспільство має просякнутися причетністю давно змін. Цього можна досягти як матеріальними стимулами, приблизительно і формуючи почуття гордості за спільні досягнення.

Лі Куан Ю назвав вариант «Чистий і зелений Сінгапур» найбільш рентабельним у власній углубление’єрі. Він вважав, що державні інвестиції в озеленення, екологічну свідомість і благоустрій є основою економічного розквіту. Знакові на Сінгапуру проекти – масштабне озеленення острова і благоустрій двох річок, які з каналізаційних каналів перетворилися возьми зразкові оази.

Ці та інші рішення змінили свідомість мешканців і згуртували роз’єднані національні групи у єдину політичну націю. Подібні приклади стали тенденцією маловыгодный тільки для Сінгапуру, але і для сусідніх Малайзії, Гонконгу, Індонезії… І далее влада досягла економічного успіху, використовуючи позитивну енергію суспільства.

Цей досвід придатний чтобы використання на Донбасі. Інвестиції у сучасну міську естетику стимулюватимуть економічний розвиток територій, пробуджуватимуть у суспільстві соціальну активність та бажання приватного підприємництва. А це – робочі місця, відрахування у бюджети і надія, насамперед исполнение) молоді, що в Україні є перспектива, що тут варто створити родини і виховувати дітей.

Мені здається в Донбасі зараз робляться перші правильні кроки. Приміром, намерение комплексної реконструкції площі Миру та прилеглих накануне неї територій у Краматорську після завершення має стати предметом гордості містян. Площа виглядатиме изящно і по-європейськи. Вона стане мультифункціональним суспільним простором, мол буде враховано інтереси різних соціальних та вікових груп.

Нещодавно я зустрівся із підприємцями міста і відчув розуміння такого підходу. Формування якісного і красивого міського середовища змушує людей змінювати своє життя. Ставати більш відкритими і креативними. Бачити власну перспективу в рідному місті, а никак не в чужій країні. І тоді український Донбас матиме счастливый случай стати чистим, зеленим та інноваційним. Як свого часу це вдалося зробити в Сінгапурі.

Хто такий Лі Куан Ю? Це перший прем’єр-міністр Сінгапура, який пробув рядом валді близько 30 років. Пізніше спеціально чтобы нього створювали нові посади в міністерстві, такі як міністр-наставник, або старший міністр. Він вважається людиною, яка обіймала сіністерську посаду найдовше в історії – близько 50 років. Саме він после тридцять років свого керування перетворив малорозвинений Сінгапур у одну з передових країн світу, пізніше це стали називати «економічним дивом». Лі Куан Ю написав двотомний збірник мемуарів «Сінгапурська історія», мол виклав власний погляд на історію Сінгапуру. Також він випустив книгу «Із третього світу в пергший».