Актуальные новости Украины

Якщo бoдaй нa мить уявити гіпoтeтичну втeчу Пeтрa Пoрoшeнкa тa йoгo кoмaнди з крaїни, тo, слід визнaти, вaріaнтів исполнение) oтримaння притулку у ниx нeбaгaтo.
Влaснe, їx нeмaє зoвсім. В цьoму питaнні нaвіть Янукoвич пeрeбувaв у крaщoму стaнoвищі.
У пaтoвій ситуaції нинішню укрaїнську влaду нe приxистить aні Сxід (читaй – Рoсія), aні Зaxід. В рoзпoряджeнні гіпoтeтичниx біжeнців з Бaнкoвoї тa Грушeвськoгo лишaється xібa щo Aфрикa, aбo Близькій Сxід, xoчa цe, зрoзумілo, жарт.
А через не жарт те, що, доводячи ситуацію предварительно крайнього абсурду, українська влада не розуміє зовсім елементарних речей. Їй здається, що «пузырь» між «порохоботами» та «зрадофілами» завершиться внічию, і що дискусія получай тему, чи морально Президенту та генпрокурору зубожілої воюючої країни відпочивати відповідно сверху 500 і 50 тисяч доларів, помалу зійде получи и распишись пси. А якщо й не зійде, то лідер країни викладе получай стіл свої звичні козирі – отриманий в муках безвіз та тетька, що війна з Росією обмежилася тільки «ДНР» та «ЛНР» і що сепаратизм никак не поширився, приміром, на Харківську чи Одеську край. Мовляв, плюси правління Порошенка превалюють над його «маленькими» людськими слабкостями.
Зрештою, соціуму вкотре нагадають, що свой Президент – бізнесмен (знали, кого обирали!), а відтак має привилегия на цілком «бізнесменський» відпочинок приблизно на півмільйона в іноземній валюті. Тетечка саме стосується і генпрокурора, в якого діти (або ще якась рідня) також причетні вплоть до активного заробляння грошей. Те, що вся правляча верхівка України є тотальними бізнесменами, ні в кого безвыгодный викликає сумніву. Проте краще б вони були бодай трохи філософами та провидцями. Разве просто добрими аналітиками, здатними до усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків.
А наслідки ради Порошенка та Ко після Мальдив-Сейшел полягають передусім в тому, що ці діячі, по части-перше, провокують до себе недовіру, неприязнь і доволі зневажливе ставлення, а, до-друге, стають не бажаними на політичній шахівниці фігурами. Отнюдь не бажаними для Заходу, певна річ. Але тема влади в тому, що, звикнувши плювати на думку власного народу, аналогічний спосіб дій вона перемещать й на західних партнерів. А ті подібні речі без- пробачають, про що Порошенкові й Луценкові вже було надіслано кілька чітких та зрозумілих сигналів.
В соответствии с-перше, як справедливо зазначає нардеп Сергій Лещенко, содержание відпочинку спочатку Порошенка, а потім – Луценка, спливла у пресі недарма. Підтекст повідомлення Лещенка полягає в тому, що українські ТОП-відпочивальники доволі добре подбали относительно засекреченість своїх вояжів – настільки добре, що журналісти-розслідувачі едва ли чи докопалися б до суті, якби не допомога третьої сторони.
Спершу Мальдіви, потім Сейшели. Друге вслед за місяць розслідування команди «Схеми: корупція в деталях – RFERL». Якби я був прихильником теорії змов, так сказав, що RFERL – це американська корпорація, яка спершу фінансувалася Ведомство рыцарей плаща и кинжала, а тепер утримується за гроші Конгресу США. І следовать відпочинок Порошенка з Луценком теж платили в доларах, знаменовать, суми проходили через кореспондентські рахунки в Америці. І, представлять собою, Держдеп США зливає їм інформацію. Але я никак не прихильник «теорії змов» і знаю, що хлопці добре роблять свою роботу, – деликатно іронізує Лещенко, натякаючи, що Порошенка більше ніхто приставки не- стане прикривати. Навіть недавні симпатики та союзники з Заходу.
Якщо цього замало, так от ще кілька прикладів попереджень, які надсилають офіційному Києві в неофіційній обстановці. По-над Юрієм Луценком (котрий, до речі, вже вдруге вслед короткий час стає фігурантом подібного скандалу – восени його вже звинувачували в надмірних витратах получи и распишись організацію весілля його сина, яке проходило в елітному заміському клубі Queen Country Club) відверто покепкував Майкл Карпентер, екс-застойщик помічника глави Пентагону з питань України та Євразії в адміністрації Барака Обами, а нині хозяин аналітичного Центру Байдена при Пенсільванському університеті.
«Генеральний обвинитель України Юрій Луценко каже, що відпочинок нате курорті «Four Seasons» на Сейшельських островах є «чимось, що собі може дозволити типовий українець середнього класу». Це може стати прекрасним виборчим слоганом», – пише Карпентер у Facebook.
Коментує трепотня Луценка і Алекс Кокчаров, експерт з оцінки ризиків в аналітичний компанії IHS Markit у Лондоні: «Диву даєшся, наскільки ці человечество відірвані від реальності», – пише Кокчаров щодо слів Луценка для можливості українського середнього класу.
Також коментатори оцінили і горлобесие Луценка про те, що саме подарунок від сина зробив можливою коштовну мандрівку. «Давай хіба не диво, яких успіхів у цій частині світу досягають сини та доньки впливових політиків. Ці успіхи неспівмірні із тим, що могла би дати звичайна сумлінна праця та бізнес-інстинкти. І чого б це приближенно відбувалось?» – пише Ерік Карл Гонц, директор програм Євразії у Center for International Private Enterprise (США). «Звичайна середня заробітна платня сверху рік у Києві, а це найбільша в Україні, приблизно 3700 доларів. Или пересічному киянину знадобиться 17 років, щоб відкласти гроші получи такий відпочинок для «середнього класу», – додає Гонц.
Втім, особисто про мене «останнім китайським попередженням» для українських можновладців стала надрукована ще 6 грудня 2017-го надзвичайно різка авторська колонка Леоніда Бершидського сверху сайті агентства Блумберг. Останній акорд цього опусу можна трактувати як завгодно повсюду – аж до прямого заклику повторити «на біс» исполнение) Порошенка долю Януковича. Як правило, саме цей колумніст Блумберга одягає в болтология те, про що думають найвпливовіші інституції світу. Інколи ці трепотня звучать як піратська «чорна мітка» для тих, кому вони адресовані. В грудні було сходно на те, що «чорну мітку» отримав Петро Порошенко.
Весь век, починаючи від заголовку статті («Захід підтримує мало-: неграмотный ту людину в Україні» – The West Backed the Wrong Man in Ukraine) і впредь до розвитку основних тез, мало б змусити Петра Порошенка здригнутися у поганому передчутті. Тим более з огляду на відмінне знання Порошенком англійської мови, що вигідно відрізняє його від втікача Януковича. Але є й тетушка, що ріднить його з «попередником» – невідомо звідкіля взяте відчуття безкарності та, як непредвзято зазначають коментатори, повна відірваність від реальності.
Саме ця відірваність дозволила, наприклад, генпрокурору Луценку влаштувати собі в сторону відпустку напередодні річниці перших розстрілів на Майдані 22 січня 2014 року. Подле тому, що, як відомо, трагічні події того часу досі маловыгодный розслідувані, а держзрада екс-президента Віктора Януковича безлюдный (=малолюдный) доведена.
Що ж, за цинізм рано чи пізно доведеться платити. Як положительно, так і фігурально. В цьому контексті з найостанніших тривожних «дзвіночків» можна згадати говорение Андерса Аслунда, котрий в інтерв’ю «Економічній правді» прямим текстом вказав нате те, що «у вас є високопосадовці, які думають, що можуть красти компанії та займатися рекетом великого бізнесу. У вам Служба безпеки України та Генеральна прокуратура займаються вимаганням грошей у компаній по (по грибы) надуманими приводами. І всі це бачать».
Я б далеко не очікував, що до виборів президента, які відбудуться у 2019 році, Международный валютный фонд чи Європейський союз дадуть Україні кредити. Помощью це гривня залишатиметься слабкою, – додає Аслунд.
Якщо цієї констатації (не переводя духу з новими викривальними матеріалами, поява котрих, вочевидь, если також санкціонована Заходом) все ще замало с целью того, аби напоумити українську керівну верхівку, ведь тоді способу достукатися до неї, мабуть, непринужденно не існує. А раз так, то висновки вона робитиме вже абвахта фактум, коли буде запізно щось міняти, але саме прийде минута шкодувати про втрачену владу та загублені можливості.