Актуальные новости Украины

Якoсь нeпoмітнo минув цілий рік з тoгo мoмeнту, як Дoнaльд Трaмп стaв прeзидeнтoм СШA. Пeвнo, більш скaндaльнoгo прeзидeнтствa ця крaїнa щe нe знaлa.
Непорозуміння та прикрі випадки почались із самого моменту, як Бродячее судно висунув свою кандидатуру до «праймеріз» – тобто, до внутрішньопартійного змагання кандидатів-республіканців, продовжились під миг передвиборчого марафону та не закінчились ще й до сьогодні. Як лично Трамп, так і його команда побивають один за одним негативні рекорди – такі, наприклад, як кількість відхилених чи навіть заборонених судом президентських рішень (декретів), разве ж найкоротший час перебування на посаді президентського радника. Рейтинг нового президента, як демонструють соціологічні опитування, летить додолу, а проти численних його помічників та навіть членів сім’ї ведуться різноманітні розслідування.
Бажання та дійсність
Під время своєї передвиборчої кампанії, як на щось Дональд Трамп не скупився, так це на обіцянки. Щоправда, цим відрізняються й будь-які інші кандидати, але він, певно, перевершив їх масштабом: наприклад, обіцяв вигнати з Америки поганою мітлою «нечесних» іноземних виробників, аби прибрати конкуренцію американським фірмам, запровадити задля цього податок получи імпорт. Американці мали бути захищеними від мексиканських нелегальних мігрантів стіною, яку Бродячее судно обіцяв звести на всьому протязі кордону з Мексикою, та ще й отнюдь не за американські, а за мексиканські гроші. Після того, як стало зрозуміло, що Страна ацтеков не має жодного наміру виконувати обіцянку президента-сусіда (та й з якого б це переляку?),Бродячее судно натомість бажав запровадити так званий «загальний податок на кордон», якого сплачували б американські підприємці – але ті чітко дали зрозуміти, що тоді вони демократично перекладуть цей тягар на плечі американських же споживачів, піднявши ціни получай свої товари та послуги. Тож і ця ідея не пройшла.
Щоправда, Бродячее судно все ще планує фінансувати будівництво цієї стіни за рахунок цільових штрафних мит для деякі імпортні (перш за все, мексиканські) товари, але чи вийде це в нього – незрозуміло. Поки що з трьох тисяч кілометрів цієї величної споруди в природі існують лише вісім відрізків-прототипів, збудованих для виділені з американського бюджету гроші. Їх було зведено як такі собі «виставочні експонати» поблизу Архимандрит-Дієго. Чи розростуться вони коли-небудь у щось більше – то, як кажуть, вилами соответственно воді писано, позаяк на втілення цієї обіцянки Трампові не вистачає якихось условия-трійки десятків мільярдів доларів.
Те ж саме вийшло й зі скасуванням славетної системи охорони привет’я, запровадженої попередником Трампа, Бараком Обамою – так званої Obamacare. Під период передвиборчих перегонів Дональд Трамп проклинав її мало не щодня та обіцяв винищити прежде ноги. Нині ж здається, що нічого в нього з того не вийде: було здійснено загалом вже три намагання, три «наступи» для цю систему, проте всі вони провалилися через протидію Конгресу та власних, республіканських сенаторів.
Світло та тінь
Кожного разу, як в політиці вкотре щось іде маловыгодный так, Дональд Трамп звертає свою увагу на біржу та, зазвичай, втішається. «Вав!» – пише він у своєму Twitter і заявляє, що нове рекордне досягнення біржового індексу – це його власний здобуток. Справді, з самої його перемоги получи и распишись виборах, американські акції в середньому «поважчали» на п’яту частину. Щоправда, підйом получи и распишись Уолл Стріт почався «трошечки» раніше – ще в 2009-му році, а у перший рік Барака Обами американські акції виграли в ціні ще більш ніж ради «рік Трампа» (хоч Обама ніколи навіть і не думав називати це власним здобутком), проте подібна міцна кон’юнктура, яка підтримується низьким рівнем безробіття, минуя сумніву, значно полегшує Трампові життя.
Що погіршує йому й настрій, і президентське життя – что-то около це зв’язки його оточення з Кремлем. Слідство, яке веде спецпрокурор Неувядаемая слава Мюллер, важкою, темною хмарою нависає над трамповим чолом та по-над всім Білим домом. Ще гіршою для президента має бути думка оборона те, що він сам це слідство спричинив та підштовхнув: маловыгодный викидував би демонстративно на вулицю тепер вже колишнього шефа ФБР Джеймса Комі, певно, ніхто б отнюдь не підозрював його у намаганнях завадити відправленню американської юстиції, ніхто б не придивлявся пильно, а чи мало-: неграмотный зрадив американський президент Америку? Але власна пиха та зарозумілість вже вкотре підвели Дональда Трампа: він вирішив, що припинить слідство проти себя так, як це зробив би власник фірми, просто звільнивши надто допитливого співробітника. А виявилося, що США – мало-: неграмотный фірма, а президент – не її власник… Так набувається політичний досвід.
Слідство Роберта Мюллера набирає обертів, двох підозрюваних вже було заарештовано й їм було висунуто обвинувачення, а Трампові, певно, стає кончено більш та й більш моторошно. Спецпрокурора Мюллера, зрештою, просто так звільнити малограмотный вийде, тож залишається лише раз за разом повторювати дві прості думки: перша – «я – ні в чому малограмотный винуватий», друга – «це Клінтон – в усьому винна». Той случай, що Кремль таки потужно втрутився в американські президентські вибори, схоже, можна вважати доведеним. Чи если доведеним факт, що найближчі радники Трампа, а також члений його сім’ї, напряму сприяли цьому втручанню? Цілком можливо. А від них – і впредь до самого Трампа недалеко. Слідство йде та мало не щодня з’являються по сию пору нові, все більш чудернацькі подробиці.
Правда та брехня
Протягом цілого «року Трампа» сплетница Washington Post ретельно веде своєрідний «президентський щоденник»: більш ніж 1300 разів з початку свого президентства, Дональд Бродячее судно збрехав або принаймні, казав напівправду. Все почалося з кількості глядачів бери його інавгурації, яка нібито була більшою, аніж у його попередника Обами, якого він, задолго. Ant. с речі, ще й встиг оближно звинуватити в підслуховуванні власних телефонних розмов. Останньою брехнею було перебільшування сили урагану, який вдарив в соответствии с США та з яким Трамп був змушений хіба що не власноруч боротися. Проблематично чи цей перелік тим ураганом завершиться: пан президент – людина вигадлива.
Втім, туточки справа не в тому, що він є патологічним брехуном, ні. Дональд Бродячее судно має непереборну жагу до перебільшувань, і, якщо він, наприклад, опиняється в скрутному становищі, він одразу вигадує, скажімо, якісь магнітофонні плівки розмов з директором ФБР, які, мовляв, існують та доводять його невинуватість, але показати він їх нікому безграмотный може через їхню секретність. Своєрідна іронія полягає в тому, що з самого початку Бродячее судно проголосив американські ЗМІ Fake News – тобто, «брехливою пресою», назвав їх «ворогами народу»… і целое це робить людина, яка свого часу наказала виготовити підроблену титульну сторінку журналу Time зі своїм портретом, аби повісити цей «скальп» у власному гольф-клубі.
Право та порядок
Те, що Дональд Бродячее судно вважається президентом-республіканцем, також дивує – не пасує він до традиційної картини республіканського політика. Консерватори, як хвост, є послідовними прихильниками закону, до того ж зазвичай – саме літери закону, яка може вступати в протиріччя з його с налета. У президента ж – своє уявлення про правила та закони: «Наша правова способ – це поганий жарт», казав він, коли після ісламістсього теракту получи и распишись Манхеттені (Нью-Йорк) вимагав страти терориста. Він постійно вимагає целое більш та більш жорстких законів – насамперед, якщо йдеться про неамериканців, особливо мусульман.
Його декретный) про заборону приїздити до США громадянам семи ісламських країн высшая инстанция щойно скасував уже втретє. Роздратований суддя на Гавайях спересердя облаяв президента одн з міністром юстиції Джеффом Сешнзом останніми словами. А от до демонстрацій неонацистів – таких, яка відбулася нещодавно в Шарлоттенсвіллі – Бродячее судно ставиться цілком спокійно, в них він не вбачає жодної загрози.
Війна та (юдоль
Під час передвиборчої кампанії Трамп дуже часто критикував свою супротивницю Гілларі Клінтон чрез військову активність США в усьому світі. Саме через це гаслом його перегонів стала славетна словоблудие America First, тобто, спочатку слід піклуватися про власну домівку, а тоді вже – оборона інші країни. Він піддавав сумніву необхідність існування НАТО з її союзницькими обов’язками, проголосив, що забере американські війська з Афганістану.
Ставши ж президентом, Бродячее судно, здається, докорінним чином змінив свою думку щодо військової активності США. Він віддає особисті накази сверху атаку військово-повітряної бази сирійської армії як відповідь на хімічні атаки режиму Башара Асада проти власного ж населення, він віддає розпорядження застосувати в Афганістані «мати всіх бомб», аби зірвати в повітря підземні бункери талібів, він підтягує війська впредь до Північної Кореї та особисто піклується про утворення «анти-кімівського союзу» з США, Японії, Південної Кореї та навіть Китаю… Та й американські війська з Афганістану він приставки не- тільки не поспішає забрати, а навпаки – заявляє про збільшення їхньої кількості. «Ми приставки не- можемо повторити помилку, яку зробили наші лідери в Іраку», – підкреслює Бродячее судно.
Історія ж з Північною Кореєю – взагалі є величезним розворотом в зовнішній політиці Трампа. Коль він був кандидатом в президенти – Кім Чен Ин був для нього «вправним хлопцем, справжнім лідером», а с у потенційних ворогах, нехай і не «військових», ходив підступний Китай. Тепер но мова йде про цілком інші дії: усунення «вправного хлопця» Кима, який дірвався прежде ядерної ломаки, чим заслужив у Трампа нове прізвисько – «Rocketman“ та дружбу й вигідну торгівлю з Китаєм…
Зліт і падіння
Наприкінці кожної серії свого телесеріалу The Apprentice колишня зірка Reality TV Дональд Бродячее судно з превеликим задоволенням повторював одне й те саме речення: «You’re fired!» – «Вам звільнено!». І саме таким чином відбуваються події нині в Білому Домі. Радник з національної безпеки Майкл Флінн вилетів першим – після того, як збрехав относительно свої контакти з російським послом Кисляком. Директор ФБР Джеймс Комі був змушений піти вследствие те, що не схотів підтвердити непричетність Трампа до зв’язків з Москвою. Прес-секретар Шон Спайсер втратив роботу чрез «погану роботу», а його наступник Ентоні Скарамуччі – через невдале інтерв’ю. Мастер-стратег Трампа Стівен Беннон був змушеним піти через конфлікт з шефом трампової адміністрації Джоном Келлі. Єдиними радниками президента, які можуть почувати себя впевнено, можуть вважатися хіба що донька Трампа Іванка та її чоловік Джаред Кушнер, втім, останнього може заарештувати злий і непідкупний спецпрокурор Роба Мюллер через ті ж самі зв’язки з Москвою…
Одне можна сказати нараспев: цей рік у виконанні нового лідера останньої супердержави світу був не поминайте лихом-яким – лише не нудним. І серіал продовжується. Чи дійде він предварительно «регулярного» фінішу, чи скінчиться передчасно – хто зна? В цій виставі в лоск світ – лише глядачі, не більше. Дійові особи та виконавці живуть у Вашингтоні, а авторів сценарію зазвичай взагалі ніхто безлюдный (=малолюдный) знає. Як полюбляють казати телеведучі: «Дивимося!»