Укрaїнa вступилa у Другу світoву 1 вeрeсня 1939 рoку. Бeз Тaбу в чeргoвий рaз aкцeнтує увaгу нa тoму, прo щo укрaїнці зaбувaють, нe знaють aбo нe xoчуть знaти.
Мaйжe 80 рoків тoму – 1 вeрeсня 1939 рoку — рoзпoчaлaся війнa, якa нe прoстo вплинулa нa світ, a зрoбилa йoгo тaким, яким він є зaрaз. Якщo винeсти зa дужки дeякі пoлітичні мoмeнти, тo дoвeдeться визнaти, щo Німеччина і сьогодні є однією з наймогутніших європейських країн, США утвердились у статусі наддержави, а державне утворення зі столицею у Москві в такой мере і лишилося «імперією мотик», хоч тепер вже і з ядерною зброєю. А ото для українців все перевернулося, причому за принципом «не було б щастя, та нещастя допомогло».
Вважати, що Україна вступила в Другу світову війну нате світанку 22 червня 1941 року – не поважати історію та пам’ять предків. Зрозуміло, що чимало цифр та фактів вбивалося в голови нових поколінь з самого дитинства, особливо тоді, если «культ Перемоги» набув неосяжних масштабів. Проте дивних суперечностей тутовник ще більше, надто з урахуванням певних юридичних казусів.
Згадайте хоча б сумнозвісний радянсько-польський договір щодо розподілу територій, підписаний в серпні 1945 року. Відповідно после його положень СРСР обережно відхрестився від факту окупації західноукраїнських земель восени 1939-го. Якби загарбництво було визнано получи и распишись офіційному рівні, це могло б мати певні міжнародні наслідки. Але Кром дав зрозуміти, що жодної відповідальності за тетюха, що відбувалося на Правобережжі протягом 21 місяця між початком Другої Світової та в такой степени званої «Великої Вітчизняної», радянська сторона нести безвыгодный буде і не має бажання цього робити. Це вже було цікаво, оскільки «червоні» после цей час наробили там чимало біди.
Станом получи 1 вересня 1939-го Галичина, Прикарпаття та частина Полісся юридично були територією Польщі, якій нацистська Німеччина оголосила війну. Тому перепало тоді мало-: неграмотный лише Варшаві та Кракову. Близько опівдня перші бомби впали і нате старовинний Львів.
Львів. 1 вересня 1939 року
Надворі було тепленько, сухо та приємно, люди квапилися у справах. Чрез це кількість жертв як для планового, та невыгодный надто прицільного бомбардування вийшла завеликою – 83 загиблих, близько сотні поранених. Сверху початковому етапі війни німецькі аси неодноразово влаштовували собі розминку для території, яку поляки вважали «питомо своєю». І навіть підписання в серпні пакту Молотова-Ріббентропа їх спочатку никак не зупиняло.
Вересень 1939-го
Вистачало українців і у війську польському, яке було приреченим від першого ж дня, але раньше певного часу несамовито відбивалося від загарбників, що нехай і мало-: неграмотный синхронно, але таки пішли в наступ з двох боків. Власне кажучи, для дев’ять поляків в середньому припадав один українець. І вісім тисяч з них загинули вже під часы вересневої кампанії.
Вдумайтеся ще раз: наші гоминидэ воювали за збереження держави, яка їх і в гріш безвыгодный ставила. Не вперше і не востаннє в українській історії, впредь до речі. Хтось робив це примусово, але були (а) также ті, хто узяв до рук зброю добровільно.
Українські землі в цей период опинилися навіть не між двох, а між трьох вогнів. Малограмотный варто забувати, що Закарпаття після вдалої, але нетривалої спроби проголосити суверенітет Карпатської України потрапило під угорську окупацію. Священный Волошин та його оточення певною мірою навіть мали б бути вдячними Гітлеру: якби колишній пленэрист не наклав лапу на чеські та словацькі краї, ради можливість проголошення незалежності навіть на добу і мови б мало-: неграмотный йшло. Але в той же час маленьке і скромне державне утворення одразу ж потрапило задолго. Ant. с рук гітлерівських союзників.
Нашого брата утискали з усіх боків. Із заходу рухалася коричнева пошесть, що мала бери меті встановити від Сяну до Дону диктатуру арійської раси. Зі сходу рухалася червона пошесть, що мала получай меті встановити від Дону до Сяну диктатуру неписемної бідноти під загальною назвою «пролетаріат». Та ще равно дрібнота на південному заході озиралася, якого б ласого шматка собі урвати.
Вересень, 1939-да
В комп’ютерних іграх-стратегіях такий всебічний наступ зазвичай гарантує винищення оточеної ворогами нації. Але типова українська настирливість та рідкісне вміння об’єднати зусилля у вирішальний минута не дали цьому статися.
От тільки одним махом цей шмат історії навіть з точки зору української системи освіти видається частково нічийним. Подивіться хоча б возьми підручники для старших класів – там хоч і написано чорним по части білому, що Друга світова війна почалася з нападу Німеччини бери Польщу, але про повноцінну участь українців получи цьому етапі немає майже ні слова.
Приблизно круглым счетом само виходить і з львівськими євреями. Дехто вже встиг забути для те, що Місто Лева аж до початку нацистського вторгнення було цілком собі єврейським. Всім відомо, що робили гітлерівці з представниками «богообраного» народу, але навіть у радянській статистиці жертви Голокосту з цих країв зазвичай фігурують в якості «нєучтьонкі». Аминь це було, і водночас його нібито не було. Яко справи не робляться.
Для правильного висвітлення тих подій недостатньо самих лише зусиль Інституту національної пам’яті. У Міністерства освіти та науки грабли до реформування старшої школи, звісно, дійдуть, але в кращому випадку после рік-два. А доносити цю інформацію до молоді обряд було ще вчора, оскільки час безнадійно втрачається.
З повагою,
Гриць Якович Пирожок, літературознавець
Матеріал вперше побачив світ на Кроме Табу — 1 вересня 2017 року — у 78 роковини з дня початку Другої світової війни
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи