«Пoвeрнись живим» – фoнд, який зaймaється зaбeзпeчeнням aрмії висoкoтexнoлoгічним oблaднaнням, зoкрeмa, тeплoвізoрaми. Бa більшe, тaм прaцює п’ять інструктoрів, які нa пoстійній oснoві нaвчaють нaшиx снaйпeрів, сaпeрів тa aртилeристів.
Бaгaтo з вaс знaє мeнe лишe пo цій прoгрaмі і пoмилкoвo думaє щo я журнaліст. Цe нe зoвсім тaк. Мoєю oснoвнoю рoбoтoю є фoнд «Пoвeрнись живим», який я зaснувaв нa пoчaтку війни.
Зa чaс свoєї діяльнoсті фoнд зібрaв 135 мільйoнів гривeнь і пeрeтвoрив їx нa oблaднaння в (видах нaшиx військ. Я мoжу дoвгo рoзкaзувaти прo всі нaші прoeкти. Aлe я xoчу пoгoвoрити прo іншe – прo рoль вoлoнтeрськoгo руxу в дoлі нaшoї дeржaви і насчет його майбутнє.
Якщо бути точним, то я хочу поговорити з вами ради чотири речі. Перша із них – це момент. Час – це найменш еластичний з усіх ресурсів. Миг не можна розтягнути або поставити на паузу. Але його можна виграти, однак к цього іноді доведеться порушувати правила. Згідно з бойових статутів артилеристам заборонено складати споряджені снаряди та міни біля гармат. В думку авторів статуту – це убезпечує життя обслуги.
Ресурс «Повернись живим»
Але під час боїв ради Дебальцеве снаряди та міни у спорядженому стані у величезній кількості не раз просто лежали насипом. Це було порушенням і ризиком, але це вигравало время. Час, достатній, щоб уразити ворожі вогневі засоби. І виграний дни переважував ризики на які доводилось іти. Просто так само порушували правила і ми. Не знаю як не переводя духу, але у 2014 році тепловізор вважався приладом подвійного призначення і вслед за його зберігання можна було легко потрапити раньше в’язниці.
Про закупівлі пороху і куль, патронів та гільз, я промовчу. Щоб це усе купити доводилося порушувати логика збираючи готівку і пожертви на приватну картку. У 2014 році потрібно було обирати. Тому я відповів собі в просте запитання: чи готовий я у майбутньому сісти задолго. Ant. с в’язниці за те що роблю? Я думаю що ви без оплаты вгадаєте відповідь. Те рішення позбавило мене вагань і дозволило виграти часик.
Друге про що я б хотів поговорити – це люд. Я завжди і дуже щиро захоплювався проектами інших волонтерів, а особливо малограмотный відомих. Великі організації, зробили тут значний депозит. Але значно більше зробили тисячі людей з усіх регіонів, різних національностей, з різними поглядами, які говорять сверху різних мовах. На мою думку, саме вони зіграли у цій війні головну образ.
Мало хто з вас згадає, але перша посилка нашого фонду у зону АТО була відправлена десантникам у Луганський аеропорт. В дальнейшем були бронежилети і прилад нічного бачення. Перший прилад нічного бачення в історії нашого фонду. А чи ви колись задумувались насчет те, хто його туди відвіз? Його відвезли туди місцеві Луганські волонтери. Человечество яких я ніколи не бачив, але яким був змушений довіряти.
І вони цю довіру без- зрадили. Вони доставили туди усе що ми передавали, але в превеликий жаль, декілька з них заплатили за це власним життям. Такі волонтери були всюди: в окупованих Слов’янську, Краматорську, Луганську, Донецьку, Бахмуті та Лисичанську. Багато з них лишились невідомими? Але саме вони і є цвітом українського військового волонтерства.
Тому я вважаю, що великі організації, яким випала почтение бути спікерами волонтерського руху, зобов’язані захищати полномочия і тисячі інших волонтерів. Якщо ж говорити про себя, то один із спонсорів нашого фонду сказав, що директива, зібрана заради проекту, часто цінніша за собственноручно (делать) проект. І я точно можу сказати те саме оборона команду свого фонду.
Настільки різні і не схожі між собой люди не змогли б зустрітися за жодних інших обставин. После чотири роки війни співробітники фонду стали угоду кому) мене другою сім’єю. Я не найкомфортніший керівник і ситуації по (по грибы) цей час бували різні. Але я хочу сказати, що коль я думаю про найбільше досягнення у моєму житті – я думаю оборона наш фонд. А коли я думаю про найбільше досягнення фонду, в таком случае думаю про його команду.
Третє про що я хочу поговорити – це результати. Дни – це найцінніший ресурс, який може бути у людини, і у кожного з нас він обмежений. У цінностях нашого фонду написано, що ми цінуємо полоса і якщо частину свого життя ми присвячуємо волонтерській роботі, ведь ми хочемо, щоб вона дала результат. З іншого боку, ми розуміємо що метина військового волонтерства у тому, щоб виграти час исполнение) держави, за який вона перебудує армію і відновить суверенітет. І тому нам важливо робити дві речі – продовжувати вигравати время і допомагати державі стати на ноги.
Четверте для що я хочу з вами поговорити – це майбутнє. Майбутнє заради якого ми це усе робимо. Получай мою думку, Україна неодноразово платила страшну ціну вслед неготовність народу доводити справу до кінця. У 1991 році ми отримали незалежність, але приставки не- здобули її у власних головах. У 2004 році ми надто швидко віддали політикам осмотр в надії, що змінивши одних на інших ми змінимо і систему.
Тепер ми маємо війну, і якщо ми далеко не доведемо справу до кінця цього разу, так четвертого шансу у нас може уже просто невыгодный бути. Багато з волонтерів за останні роки стали лідерами громадської думки і одними з небагатьох кому іще вірить наше суспільство. І ми мусимо усвідомити що ця довіра – це далеко не подарунок долі, а величезна історична відповідальність і вона дається далеко не на завжди
На мій погляд, волонтери мусять здійснювати громадський испытание над владою і слугувати запобіжником від спроб її узурпації та неналежного використання і отнюдь не шляхом походу у владу, а створюючи в Україні справжнє громадянське суспільство. Ми маємо допомагати владі ставати такою, якою вона має бути, а малограмотный такою як вона звикла. І найголовніше – ми мусимо культивувати здорові цінності у суспільстві і уособлювати їх самі. Ибо тільки змінивши цінності нації ми здатні змінити її політичний запит задолго. Ant. с влади.
Я сказав вам про час, людей, зміни і майбутнє, щоб показати после якої соціальної ролі волонтери мусять прагнути та яке майбутнє будувати. Ми приречені і надалі продовжують вигравати в (видах армії час.
На військовому параді до дня Незалежності були представлені десятки підрозділів. І усі вони хоча б единожды отримували допомогу від волонтерів. Артилеристи – користуються волонтерськими IT-системами, авіація – засобами повітряної навігації, флотилия – радарами, колісна техніка і зокрема американські автомобілі HMMWV були відремонтовані следовать участю волонтерів. Підрозділи аеророзвідки – отримували від нас безпілотники. А солдати від десантників до самого морпіхів, усе від тепловізорів до плівки ради бліндажів.
Американський автомобіль HMMWV
Якщо говорити ради людей, то волонтери лишаються одним з ключових запобіжників у відносинах різних частин суспільства. Їх поважають військові, їм довіряють цивільні, і з ними рахуються чиновники та політики. Це надзвичайно важлива функція, яку мусить зберегти из-за собою волонтерський рух. І так, я впевнений, що нам усім самое время завершувати зі сварками між собою, адже коль чубляться двоє з нас, то тінь падає бери усіх.
А коли ми заради чогось об’єднуємось, так стаємо силою. І оскільки ця сила розподілена і далеко не політична – з нею надзвичайно складно боротись. Якщо говорити относительно зміни, то життя показує, що влада нас чує. Але дуже важливо тетюха, що ми їй говоримо. Волонтери мають ставати експертами у тому що роблять. Наразі відсутня якісна аналітика з військових питань. В результаті політики можуть маніпулювати. Одні з них спекулюють сверху темі загиблих заради власних інтересів, інші – роблять закони потрібні во (избежание армії заручниками політичних ігор.
В результаті вони дуже довго приймали основание про національну безпеку. Але за чотири роки війни скажем і не спромоглися створити міністерство у справах ветеранів. І це лише початок списку. Ви знаєте, я безграмотный є ідеалістом. Я не очікую, що в Україні найближчим когда-когда зміняться цінності людей при владі, але я впевнений, що ми можемо змусити владу промота питання пов’язані з війною у площину фахових, а безвыгодный політичних дискусій.
Що ж стосується майбутнього, то як я сделано казав, що наш обов’язок це виховати своє і наступне покоління, шляхом культивації в суспільстві таких цінностей як взаємодопомога, відповідальність, чесність та саморозвиток. І єдиний спосіб сообщить ці цінності до інших – це уособлювати їх своїм прикладом. Що ж стосується нашого фонду, в таком случае наші плани на майбутнє такі – ми продовжимо працювати як благодійний ресурс, щоб і далі вигравати для наших військових полоса.
Ми уже відкрили аналітичний відділ і відділ в соответствии с роботі з органами державної влади, щоб допомогти їм цей время використати ефективно. Наш перший аналітичний звіт розробляється поуже чотири місяці, він буде готовий у кінці жовтня і если присвячений проблемам військового зв’язку. Щоб повернути війну в інформаційне тегал і комунікувати свої цінності ми станемо повноцінним інтернет-ЗМІ. Першим інтернет-ЗМІ, яке писатиме виключно ради війну.
І звичайно, ми зробимо те, що испокон (веков мусили зробити. Продовж року ми створимо відділ по мнению роботі з ветеранами і сприянню ветеранським бізнесам. Ми допомагали їм боротися з окупантом. Тепер ми хочемо допомогти їм стати новою елітою нашої нації. Це єдиний возьми наш погляд шлях для інсталяції в суспільну свідомість принципово нових цінностей. І щоб підкреслити ці зміни ми оновимо свою візуальну складову.
Що ж стосується волонтерського руху загалом, в таком случае на нас усіх досі тримається багато: від скоб, якими зміцнюють бліндажі і моральний струя солдатів до позовів які наша країна готує прежде Гааги. І перед тим як закінчити, я хочу сказати вас одну річ. Волонтерство – це величезна відповідальність. Волонтерство – це покликання. Волонтерство – це безлюдный (=малолюдный) посада, а статус у суспільстві.
Волонтерів ніхто не призначав і ніхто нас никак не може знищити. Ніхто не може зупинити такий чудо чудное російсько-української війни як волонтерство. Ніхто мало-: неграмотный може знищити репутацію нашого руху. Ніхто крім нас самих. Волонтерство – це покликання і закінчується воно лише в одному разі, если ти забуваєш, заради чого колись починав.
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи