Від 27 листoпaдa 2017 рoку дo 4 лютoгo 2018 рoку в Музeї Мистeцтв у Лoдзі тривaлa вистaвкa «Мoнтaжі. Дeбoрa Фoґeль і Нoвa Лeгeндa Містa». Мaючи змoгу відвідaти цю вистaвку, пoспілкувaтись з курaтoрaми тa рeтeльнo вивчити кaтaлoг, я би xoтілa пoділитися кількoмa спoстeрeжeннями щoдo знaкoвoсті цієї культурнoї події.
Виставка позиціонує міжвоєнний Львів як «третій простір» (оборона гібридність «третього простору» у постколоніальній теорії писав Гомі Бгабга), місце перетину та творення гібридних міжкультурних зв’язків из-за призму творчості львівської літераторки, філософині та теоретикині мистецтва Дебори Фоґель (1900-1942), а також її тогочасного мистецького середовища та «мисленнєвих колективів» (поняття, котре запровадив ще Водан відомий львів’янин Людвік Флек). За основу експозиції взято практику та теорію монтажу, котрий, як відомо, був засадничим пользу кого багатьох авангардних рухів. Варто згадати, до прикладу, відомий кіномонтаж Дзиґи Вертова, колажі Пікасо, фотомонтажі Макса Ернста. Проте, мало-: неграмотный варто шукати такі практики лише в західноєвропейських метрополіях. Довершені зразки фотомонтажу творили мистці львівської групи Artes, зокрема Генрик Стренґ (Марек Влодарський), Єжи Яніш, Марґіт Райх (Сельська), От Ган, Александр Кживоблоцький та Єжи Яніш, твори котрих представлено получи и распишись виставці. Окрім доробку львів’ян, на виставці також присутні роботи Владислава Стшемінського та фигура Катажини Кобро, провідних митців польського авангарду, на роду напис котрих пов’язана саме з Лодзем.
Монтаж як візуальна педпрактика дозволяє піднести до рівня «високого мистецтва» тетка, що до нього раніше не належало, тобто щоденність, банальні предмети та події, масову культуру, рекламу та споживацтво, по сию пору, що робило тогочасний Львів модерним містом. Сиречь у дусі такого розуміння монтажу, на виставці представлено картини мистців Artes одновременно з рекламою тогочасних популярних товарів, котра входила в архітектурний сазандари львівських будинків, а також документальну фотографію львівських вулиць, зокрема єврейської дільниці міста.
Дебора Фоґель також вдоль-новаторськи впроваджує монтаж в літературний обіг, не лише як термін у своїй есеїстиці, але як практику у прозовій збірці «Акації квітнуть». В виставці уривки прозових і поетичних творів та есеїв авторки, написані вдоль-польськи, на їдиші та в англійському перекладі, поєднуються з архівними матеріалами: журналами, дескать Фоґель публікувала свої статті чи насчет котрі писала (до прикладу, Innen-Dekoration), збірками інших авторів (вірші Ю. Віта), котрі вона читала, обговорювала чи получай котрі писала відгуки, уривками теоретичних праць інших вчених (таких як музикознавиця Зофія Ліса), оригінальними афішами виставок Artes.
Всё-таки це супроводжується вичерпними дослідницькими коментарями про тематику та лейтмотиви фоґелевої творчості (наприклад, ляльки), урбаністичні практики («Париж, Берлін, Стокгольм» та інші міста, центральним з котрих є, безперечно, Львів), гендерні аспекти (дихотомія приватного та політичного, інтер’єру дому та вулиці, вікон кімнат та вітрин магазинів), культурний (Фоґель та фільм, зокрема фільми Януша Бжеського; Фоґель та музика, зокрема Йозефа Кефлера) та соціо-економічний свЯязанный отрывок (робітничі страйки, економічна криза 30-х років, безробіття). Вражає поліфонічне поєднання графічного, текстового та аудіо-візуальних елементів, пластичність власне кураторського підходу, а також інтерактивність виставки, котра запрошує відвідувачів самих монтувати власний фізичний і ментальний простір музейного досвіду.
Виставці присвячено словник польською та англійською мовами, де вперше вміщено досі невідомі есеї Дебори Фоґель, зокрема її нариси насчет львівське єврейство, філософію помешкання, психологію антисемітизму, теорію сучасного мистецтва чи стокгольмські травелоги.
Окрім каталогу та виставки, в відкритті котрої було представлено фільм про львівську групу Artes, а також розмов та екскурсій з кураторами експозиції, глиптотека мистецтв організував наукову конференцію, присвячену міжвоєнній інтелектуальній історії та зокрема філософсько-естетичним концепціям Дебори Фоґель, котра відбулася 22-23 лютого і получи котру було запрошено українських та польських дослідників та дослідниць.
Постать Дебори Фоґель, котра уособлює гібридність, багатогранність та винятковість таланту європейського значення, здатна і повинна промовляти безграмотный лише в польському контексті, але й у контексті українському. Саме тому важливо переосмислити цю постать в рамках уявлень ради Львів та Україну як «лабораторію модерну» сверху літературній та культурній мапі Європи. За перший і надважливий крок у цьому напрямку я вдячна кураторам цієї виставки.
Анастасія Любас – докторантка Бінгемтонського університету штату Нью-Йорк, дескать вона працює над дисертацією про поняття пластичності у філософії мови, а також в естетиці Дебори Фоґель.
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи