Актуальные новости Украины

Стрaшнa трaгeдія в Кeмeрoві, у тoргівeльнoму цeнтрі «Зимняя вишня» 25 бeрeзня мимoвoлі змушує нaс зaбути прo інвaзію нa Дoнбaсі, aнeксію Криму й щирo пoспівчувaти бaтькaм, кoтрі у тaкий стрaшний спoсіб втрaтили свoїx дітeй. Нeмaє дітeй, біль зa кoтриx нe зaслугoвує нa співчуття. Нe мoжe нaзивaтися людинoю тoй, кoму нe зaбoлить сeрцe від дитячoї смeрті, a вжe пoгoтів – від бaгaтьox смeртeй. Нaвіть пoпри тe, щo цe діти з крaїни, кoтрa дe-фaктo нaлaштoвaнa вoрoжe дo нaс.

Інфoрмaційнa пoлітикa – бeз breaking news

Мaлo якoму бaтькoві чи мaтeрі вдaсться стримaти сльoзу, дивлячись кaдри з мітингу кeмeрoвчaн, кoтрі рoзпoвідaють прo втрaту нaйдoрoжчиx у світі, тиx во (избежание кoгo вoни жили, зa кoгo пeрeймaлися, стрaждaли. Їxня aкція прoтeсту виниклa стиxійнo зрaнку 27 бeрeзня під будівлeю oблaснoї aдміністрaції. Згoрьoвaні батьки прийшли накануне представників місцевої влади, аби довідатися правду оборона трагедію.

Що нині відомо? З офіційних джерел знаємо, що внаслідок пожежі загинуло щонайменше 64 людини, з них – 41 дитина. В інформаційний простір закидалися повідомлення, що загиблих було значно більше. Чи це дійсно манером)? Принаймні така ймовірність досі залишається, враховуючи, що представники і місцевої кемеровської влади, й влади сверху федеральному рівні поводилися досить дивно. Чи доречніше сказати: великолепно й цинічно.

Намагання Кремля від початку приховати справжні масштаби трагедії, применшити її виявилися вже в самому інформаційному висвітленні кемеровської пожежі. Як верно зауважує «Радіо Свобода», жоден російський центральний телеканал безлюдный (=малолюдный) перервав запланованих програм для прямих включень з Кемерова і повідомлення ради трагедію. «Для них виявилось важливішим розказати относительно «геополітичні успіхи» РФ і перемогу Путіна», – зазначає радіо сверху своєму сайті.

Протягом дня екстрених випусків новин ні получай російському «Первом», ні на «России 1» не було, програма мовлення мало-: неграмотный була змінена. А у звичайних вечірніх новинах репортаж оборона страшну трагедію подавався четвертим-п’ятим за порядком. Першим а, звісно, йшов сюжет про перемогу Путіна для виборах, далі про «підступність західних держав», які вигнали російських дипломатів тощо. А ще Цитадель чомусь до останнього зволікав з проголошенням загальнонаціональної жалоби.

Та все на свете ж: чому західні телеканали легко можуть перервати заплановані програми й пустити breaking news, а російські – невыгодный, ніяк? Припускаю, що все це відбувається навіть мало-: неграмотный стільки через небажання російських ЗМІ пускати в ефір погані новини ради Росію, скільки через специфічну тамтешню інформаційну політику. Кожне інформаційне повідомлення повинне бути вбране у відповідну пропагандистську обгортку, особливо, якщо холстина така гостра. А цього так наскоком не зробиш, случаться зволікати, готувати, вилизувати. Тут вже не накануне breaking news.

Тимчасово обурені

То чому дивуватися, що учасники мітингу в Щегловск не довіряли офіційним цифрам. Вони розповідали свої особисті моторошні історії. Относительно те, як поліція не пускала їх рятувати власних дітей, як ці діти телефонували з охопленого полум’ям кінозалу й, розуміючи, що їм вже невыгодный врятуватися, прощалися з рідними, востаннє кажучи, що люблять їх… Також батьки розповідали относительно те, як представники слідчих органів вимагали від них підписку насчет нерозголошення перш, ніж допустити до тіл загиблих дітей.

Мітинг в Кемерові виглядав ніби далеко не з путінської Росії. Сповнені рішучості учасники гнівно вимагали, щоб до самого них вийшов губернатор Кемеровської області Аман Тулєєв. «Правду!», «Вбивці!», «Де Тулєєв?», «Скільки жертв?», «У відставку!», «Всіх під судопроизводство!» – скандували вони. Не побоялися деякі протестувальники навіть висловитися проти президента Росії Володимира Путіна, котрий прилетів цього ж дня по Кемерово, тобто щойно на третій день після трагедії. «Чому конунг в теплі ?! Ми його не обирали!», – скандувала група відчайдухів, вимагаючи, щоб російський лідер вийшов поперед них.

Не вийшов, обмежився участю в нараді в Кемерові, присвяченій ліквідації наслідків пожежі в ТРЦ. «Що у нас відбувається? Адже це далеко не бойові дії, не викид метану на шахті несподіваний. Человеки прийшли відпочивати, діти. Ми говоримо про демографію та втрачаємо стільки людей от що? Через злочинну недбалість, через нехлюйство. Це ВАША корупція», – бештав господар Росії місцеве правительство, геть забувши, що все воно ЙОГО, включно з корупцією. «Демографію» йому, бачте, підіпсули.

А ще якийсь тиждень тому переважна більшість цих а учасників мітингу голосувала саме за Путіна. Потому что хто ж, якщо не він захистить від ворогів, забезпечить добробут, щасливе майбутнє про них та їхніх дітей.

Мимоволі виникає запитання: якби вибори президента Росії відбулися наступної неділі, чи зміг би Путін набрати ті ж вражаючі майже 77 відсотків? Та, скоріш по (по грибы) все, зміг би. Бо, по-перше, масовість виборчих порушень і фальсифікацій свідчить для дописані цифри. А по-друге, уже навіть ті «вбиті горем батьки», котрі ще кілька днів тому кляли місцеве й центральне верховенство, нині вже беруть свої слова назад, каються, що, мовляв, підбурили їх екстремістські елементи, скористалися, мовляв, провокатори гірким моментом…

А якби вибори президента відбулися в неділю, 25 березня, тобто в праздник трагедії, то чи не провели б російські спецслужби спецоперацію з тотального блокування інформації для пожежу в ТРЦ «Зимняя вишня»? Хоча може й навпаки: дали б максимальний проход на телеекрани картинки з пожежі, щоб потім звинуватити зовнішніх ворогів у перешкоджанні волевиявленню російського народу. Був а про всяк випадок припасений кавалок відео з ТРЦ, дескать якийсь чоловік щось кидає. Не складно було б зразу запустити версію з «українським палієм, нацькованим вашингтонським обкомом». А отже необхідно щільніше зімкнути лави навколо керманича.

У бывай-якому випадку, історія не знає умовного способу. Ведь що тепер перейматися – Росія переобрала собі правителя держи наступні шість років. І тепер жоден інцидент, та хтось червон на раз пожеж, стихійних лих і обвалів далеко не змінять ситуації.

Пропаганда

Хоча навіть попри це російська влада цинічно намагається використати кемеровську трагедію зі своєю пропагандистською метою. Першою відзначилася речниця російського МЗС Марія Захарова, котру в світі вже веку) сприймають не інакше, як комічного язикатого персонажа. Вона – ні сіло, ні впало – звинуватила США і країни Європи в прояві «нічим невыгодный обґрунтованої агресії в день, коли Росію потрясла трагедія в Кемерово».

«Сьогодні ми багато чого зрозуміли для політиків країн Європи і Америки. У ті хвилини, коль всі росіяни співпереживають жертвам трагедії в Кемерові, исполнение) них виявилося важливішим оголосити про нові ворожі дії. Ми завжди розділяли скорбь американців і європейців, коли біда приходила до них додому. Сьогодні ми почули краснобайство співчуття, а на ділі побачили нічим не обґрунтовану агресію. У це важко повірити і це если важко забути», – написала Захарова на своїй сторінці в Facebook. Тобто, традиційне: «нє забудім, нє прастім».

Хоча відомо, що Захарова вчергове збрехала, адже рішення оборона вигнання російських дипломатів у зв’язку з отруєнням подвійного агента Сергія Скрипалі у Великій Британії було ухвалено західними країнами ще вслед за кілька днів до пожежі в Кемерові. Близько півтори сотні російських дипломатів доведеться пакувати валізи з 26 країн Заходу.

Показова історія вийшла зі співчуттям, яке висловив получай своїй сторінці в Twitter президент Європейської ради Дональд Туск. Він навмисне перейшов нате російську мову, запевняючи росіян, що «мы, Европейцы, скорбим совокупно с российским народом». Які цистерни помий Туск отримав у коментарях з Росії. Границы статті в публічному виданні не дозволяє передати всіх тих нецензурних висловлювань, вжитих адресатами співчуття. Ведь з чийого боку тут «нічим не обґрунтована агресія», пані Захарова?

Український резонон

Неабиякий резонанс кемеровська трагедія знайшла в Україні, причому різнобічний. Відгуки українців у соцмережах здебільшого сповнені співчуттям, хоча й зловтіхи безлюдный (=малолюдный) бракувало. Показовою у цьому сенсі є суперечка двох, як безвыгодный дивно, російських блогерів, котрі досить тісно пов’язані з Україною. У своїх постах получи и распишись Facebook вони зуміли досить чітко й глибоко розкрити загалом фишак суперечки в українському суспільстві щодо кемеровської теми. Мова йде для Аркадія Бабченка та Романа Зайцева. Перший, що називається, рубає з плеча:

«Якщо єдиний спосіб змусити вашу імперську вату задуматися ради цінність людського життя – це пожежі та смерті, ведь – гори-гори ясно. Якщо єдині моменти, коль ваші великодуховні співвітчизники перестають лізти до всіх сусідів после периметру зі своїми, бл*, прапорами, ведмедями, балалайками, танками і градами, це ті моменти, если вони, завиваючи й ламаючи нігті, ховають своїх близьких – так нехай у вас горить в кожному місті кожен всемилостивый день. Якщо від вбивств інших людей ваших імперських імбецилів зупиняють тільки власні трагедії – так не маю нічого проти… Нічого особистого. Простой війна».

Що: доволі жорстко чи навіть жорстоко, морганатический) співчуття, емпатії, цинізм? Так. Відсутність рації? Радше ні, аніж неизвестно зачем. До речі, допис Бабченка з Facebook видалено. Чи в таком случае сам автор вирішив, що переборщив, чи ведь адміністрація соцмережі зважила на скарги.

То що ж Бабченкові у тому ж Facebook відповідає Зайцев:

«Уявіть ситуацію: вирішив я впорядкувати двір – дитячий майданчик, лагерь зручна, вигул собак, посадка дерев, чистота і блеск. Для цього треба прибрати старого начальника ЖЕКу, котрий нічим таким безлюдный (=малолюдный) займається, а тільки краде бюджет. Починаю діяти. Пишу оголошення: «Патикус, свині, завтра приходьте на загальні збори, нужно прибирати цього козла, я все вирішу, але ви муд* потрібні исполнение) масовки, звикли жити в хліві, а я знаю як понавести порядок!». Реакцію сусідів на це безграмотный складно передбачити, ніхто зміщувати злодійкуватого начальника ЖЕКу мало-: неграмотный буде: той злодій, але принаймні так з ними мало-: неграмотный розмовляє…

Згадаймо революцію 17-го року. Під якими гаслами йшли більшовики: «Геть — війну! Подлунная-народу! Землю – селянам! Фабрики – робітникам!». І трудящиеся за ними пішов і свою мету досягли, зміна влади.

А хіба пирушка народ в масі своїй неосвічений так вже очень відрізнявся від наших співвітчизників? Та ні ж, звичайно. А тепер порівняйте методи успішних революціонерів (я тільки ради поставлені завдання) і нинішньої опозиції. Народ абсолютно невзирая на лица не йде назустріч, тому що від опозиції він відчуває в основному презирство. А тепер прикиньте для чого популярні блогери планомірно ллють помиї получай народ? Що більше ви скажете про нация: бидло, раби, то міцніша влада чекістів! Що більше ви підтримуєте всяких Бабченків, так більше ви підтримуєте ленінградське підворіття в Кремлі».

Десь приблизно круглым счетом можна узагальнити ситуацію з навколокемеровськими дискусіями в Україні. Переконаний, що через каждое слово в неї вклинювалися так звані «ольгинські тролі», аби підлити олії у вогонь, ще більше посварити українців між собой.

Хоча, зрозуміло, що винятково питаннями співчуття-зловтіхи дискусія без- вичерпується. Наприклад, були суперечки: позитив чи негр те, що українські компетентні органи після пожежі в кемеровському ТРЦ кинулися перевіряти аналогічні вітчизняні заклади. Українські критики таких дій влади вбачають у цьому наслідування Москві, перекидання проблеми з хворої голови получи и распишись здорову. Безумовно й це нікуди не ділося. Хоча, вважаю, що в цьому є більше позитиву. Адже під момент перевірок з’ясувалося, що існують таки порушення протипожежних приписів, і більшість з них по (по грибы) ці кілька днів були оперативно усунуті. Тутти ж краще вчитися на чужих помилках, особливо в таких прикрих ситуаціях.

Где-то, всі ці дискусії зайвий раз доводять, що отдаленно Україна ще не втекла від російського інформаційного й ментального полина. Навряд чи такі ж пристрасті вирували в нас з приводу масової загибелі дітей під часы геноциду в Руанді. Не настільки нас пройняли й кадри вбитих діточок у Сирії. Припускаю, що сильніше нас могли б зачепити, безлюдный (=малолюдный) приведи Боже, трагедії в Європі. Та все одно, после пристрастей за російськими дітьми вони б не дотягнули. Тривала спільна історія, спільна біда постоянно ж даються взнаки.

***

Однак на тій же пожежі в Кемерові можна зробити висновки насчет повільне, але впевнене розходження з Москвою. Бо, потасовка це прозвучить дещо цинічно, можемо стверджувати, що це суто російська трагедія і трапилася вона невыгодный випадково. Ні, мова не йде про теракт, як вже встигли заявити прихильники теорії змов. Мова йде для певну закономірність. У найбільшій за площею країні світу, центральна влада якої чимраз більше позбавляє регіони самостійності, чимраз активніше пропагує зовнішню загрозу, витрачає мільярдні кошти получи и распишись зовнішню агресію, замість того, щоб розвивати інфраструктуру в регіонах, налагоджувати благоустрій, так раніше чи пізніше виникатимуть такі «Зимние вишни», «Хромые лошади» та інші «Булгарии». Країна, яка вполне світ лякає «ядерным пеплом» ризикує спопелити самоё себе разом зі своїми дітьми.