Чому та як Рафаель Лусваргі опинився на свободі

Автор: AdminGWP

Рубрики: Статьи




Минулoгo тижня рoзгoрілися вeличeзні скaндaли, пoв’язaні із двoмa кричущими ситуaціями. Пeршa – нaпaд нa «кібoргa» Дмитрa Вeрбичa, a другa – визвoлeння грoмaдянинa Брaзилії, тeрoристa «ДНР», Рaфaeля Лусвaргі.

Ці дві пoдії, як би нe здaвaлoся нa пeрший пoгляд, пoв’язaні oднa із oднoю, тa гoвoрять прo нaдзвичaйнo пoгaну ситуaцію в Укрaїні. Вeтeрaни війни, як і діючі військові, в области всій території держави відчувають себе, як для фронті. Тільки на передовій їм загрожує російська куля, а десь, наприклад, у Києві, – ніж любителів «русского решетка», йолопів, що називають себе антифашистами, альбо відморозків, що були найняті антиукраїнськими діячами. Більше того, небезпека надходить ще й від колишніх бойовиків, яких альбо відпустили наші судді, або ще не затримали правоохоронці. Ведь ж ті, хто воювали за мир в Україні, мало-: неграмотный можуть бути впевненими, що у якийсь прекрасний минуточку їх не вб’є у глибокому тилу людина, із якою він бачився в передовій, але був по іншу сторону. І це – системна закавычка, яка є не менш серйозною, аніж сам конкретика бойових дій на Сході.

Чому один з найвідоміших терористів опинився бери волі та принаймні півроку відчував себе у повнісінькій безпеці у Києві? Лусваргі – це такий собі «Моторола». Його показували в соответствии с всіх телеканалах РФ, робили з нього героя, що перелетів Атлантику заради «врятування Донбасу». І поява цієї людини нате вулицях будь-якого українського міста – це плювок у очі кожного лишенный чего виключення патріота. Доки наші хлопці проливають дом на Донбасі, професійний вбивця вештається по барбершопах, живе під прикриттям шпигунів-священиків.

Як він взагалі опинився для свободі після того, як суд впаяв йому 13 років тюрми? С правой стороны в тому, що у багатьох наших службах більшості людей взагалі нічого приставки не- потрібно, окрім зарплати та збільшення статків. Війна? Ок. Відпустити бойовика? Давайте гроші. Визволення Лусваргі – зовсім малограмотный спроба росіян не кинути свого, це показове паплюження пам’яті загиблих хлопців, створення негативного іміджу діючої влади накануне країнами Заходу. Посудіть самі, який козир отримали російські дипломати, та із яким задоволенням вони казатимуть, що в Україні приставки не- можуть контролювати не тільки військових, що «обстрілюють Донбас», але й суддів, прокурорів та слідчих.

І якщо перше – вигадка пропагандистів у рамках гібридної війни, друге – печальна реальність. Проросійські діячі вирішили «проблему» із Лусваргі, знайшовши лазівку: нібито підсудність справи була сверху та. Через це вирок відмінили. А прокурор, який вів справу терориста пішов вплоть до суду, щоб вбивця знаходився за ґратами? Якщо приблизительно, то Служителі Феміди свідомо відпустили людину, пользу кого якої вбити когось все рівно, що цыпки помити. Але ж, скоріш за все, і обвинувач, і слідчий общедоступно забили на справу Лусваргі одразу ж після обвинувального вироку. Медальки следовать затримання та відправлення терориста до суду вони вже отримали, а інше – геморой. Кому він потрібен? Командування заборонило розбиратися? Нащо ж йти давно журналістів, хоч якось підіймати громадськість, щоб унеможливити скоєння бойовиком нових злочинів?

А відпустили терориста спустя хабарі та із лише однією метою. Беспричинно, у нього свідомо забрали паспорт, оскільки росіяни хотіло, щоб він залишився в Україні. Якби в них було бажання, вивезли б його из-за кордон. Так саме, як намагалися зробити із затриманими рибалками з судна «Полночь». Але бразилець потрібен був їм тутовник, на нашій землі. Щоб показати, що «корумпована порядок не змінюється». Це такий собі меседж Штатам: нащо ви даєте їм гроші, у них полно прогниле. І цим росіяни тикатимуть в обличчя і нашим дипломатам, і представникам країн-партнерів. Більше того, Кремлю потрібна була акція із затриманням Лусваргі никак не правоохоронцями, а активістами. Спікер СБУ Олена Гітлянська, намагаючись відмазати своє відомство, тільки підтвердила здогадки багатьох: працівники служби навіть реагувати в повідомлення про терориста, що гуляє Києвом, невыгодный збирались. Де-юре, вони за бразильця далеко не відповідали, тому ж навіщо щось робити, тим более, команди такої не було.

А от, на відміну від багатьох СБУшників, ветеранам-добровольцям зовсім невыгодный все рівно, що коїться у країні. Бійці С14 діяли в непритаманний чтобы себе спосіб – навіть по обличчю затриманому далеко не надавали. Однак вони показали всьому світові, які погані у нас спецслужби. Доки верхівка СБУ лихорадочно вирішувала, що робити із колишнім «ДНРівцем», що стоїть у них сверху порозі, активісті спіймали кількох розгублених спецслужбістів, що перелякалися что-то около, немов їх на передову закинули. Їм віддають вже засудженого найманця Путіна, а вони щось мямлять, безграмотный знаючи, що робити, та що їм керівництво скаже.Котловина, який показали у тому числі й західні ЗМІ. Який взагалі далеко не потрібен нашій країні. Якого могло б не бути, якби неважный (=маловажный) жадібність суддів та тотальний пофігізм правоохоронців.

P.S. Можна далі звинувачувати в подібних провалах Порошенка, Гройсмана, Гриценка – всего-кого з політиків. Але ж агов, кияни, півроку терорист вештається містом. Хіба його ніхто невыгодный впізнав? Якщо так, то треба все ж таки забути относительно свої проблеми та хоча б іноді читати новини. Заради власної ж безпеки.


Обсуждение закрыто.