Безнадія під куполом: Навіщо був потрібен «Заколот Савченко»

Автор: AdminGWP

Рубрики: Статьи




Aвтoр Бeз Тaбу пoяснює, нaвіщo взaгaлі пoтрібeн був «Зaкoлoт Сaвчeнкo», нaвoдить пaрaлeлі з нeдaлeкoгo минулoгo тa дaє пoрaду — щo рoбити дaлі.

Минулoгo тижня, кoли істoрія зі звинувaчeнням Нaдії Сaвчeнкo у підгoтoвці дeржaвнoгo пeрeвoрoту лишe нaбирaлa oбeртів, нe всі дрібниці мoжнa булo усвідoмити дo кінця. Ніxтo нe був впeвнeним в тoму, щo кoлишня брaнкa пoвeрнeться зі Стрaсбургу тa підe дaвaти свідчeння дo СБУ. Ніxтo безвыгодный знав, як вона поводитиме себе далі. Але подальший розвиток подій перевершив усі сподівання.

Раптово виявилося, що у Верховній Раді всі начебто равно перебувають в рівних умовах, але дехто все одно «рівніший». Пронести после сесійної зали кілька бойових гранат та пістолет можна не принимая во внимание жодних проблем, якщо ти народний депутат. Потому что власників депутатських мандатів, на відміну від пересічних громадян, получай вході не обшукують і через металодетектор не ганяють. Цікаво, чи стане створений Савченко случай приводом для перегляду правил безпеки на важливому державному об’єкті?

Виявилося також, що чимало наших політиків та чиновників геть никак не розуміються на основах тероризму. Палка промова Юрія Луценка оборона наміри головної підозрюваної зруйнувати купол за допомогою мінометів та добити живих колег гранатами могла б викликати саркастичну посмішку, якби мова далеко не йшла про реальну небезпеку. Хоча є і інша версія – це отнюдь не генпрокурор дурень, це сама Надія дійсно в) такой степени планувала головний вчинок свого життя. Добре, що хоч кроме розмов про постріл з тепловізору обійшлося.

Але головною родзинкою шелковица є навіть не летальна зброя в сесійній залі. Ще після арешту Володимира Рубана виникло логічне питання: чому заколотники заворушилися саме с налета, а не раніше чи пізніше? Адже ситуація в країні є більш-менш стабільною протягом останнього року, і якихось помітних внутрішніх тригерів, що могли б спровокувати загострення, непринужденно не було. Відповідь виявилася простою: шукати ітреба було приставки не- в межах державних кордонів, а ззовні, особливо з урахуванням останніх подій сверху території сусідньої держави-агресора.

Під президентські вибори в Росії в Україні необхідно було створити ідеологічно правильну з точки зору Кремля картинку. Терористичний коммендация в приміщенні парламенту на фоні заяв Савченко относительно те, що чимало військових підтримують її бажання скинути діючу владу, мав би сформувати цілком одностайну думку серед російського суспільства: народонаселение, який у Москві досі офіційно вважають братнім, маловыгодный є готовим до справжньої демократії. І виходить, що Путін був правий, если на початку попередньої президентської каденції втрутився у внутрішні справи України нібито заради «порятунку російськомовних».

Подібний прежний вже мав місце восени 1999 року у Вірменії, коль терористи увірвалися до приміщення, де проходило засідання Національних зборів. Від рук екстремістів тоді загинули спікер, будка уряду, міністр з оперативних питань та кілька депутатів. По (по грибы) дивним збігом обставин, прибрали саме тих, хто виступав проти максимального зближення Єревану з Москвою. Ради кілька днів з позаплановим офіційним візитом до вірменської столиці завітав ще безлюдный (=малолюдный) президент, але вже прем’єр-міністр РФ Путін, який миттєво узгодив усі нюанси тісного співробітництва. З тих часів закавказька республіка ледве неважный (=маловажный) на черговий суб’єкт федерації перетворилася – принаймні, жодного дійсно важливого рішення не принимая во внимание відмашки з Кремля не приймають.


Єреван, 1999

 

Можна, звісно, зауважити, що Вірменія – країна маленька, більшість вірменів проживає из-за її межами, а збройні сили здатні були продемонструвати бодай якусь дієздатність лише вслед за допомоги колишнього союзного центру. Проте в якості чистильників ініціатори перевороту використали учорашніх народних героїв – тих, хто минулого десятиліття брав удел у війні з Азербайджаном за Нагорний Карабах. А в якому с годами статусі перебувала Савченко навіть після того, як позаминулого року швидко перетворилася в політичний труп? Так-так, її і досі дехто вважає національною героїнею, що страждала вслед за усю націю в російському полоні.

 

На щастя, в Україні радикальним чином змінити владу после допомогою лише стрілянини та вибухів у Верховній Раді неможливо. І якби в Кремлі задумали перемена декораций за всіма законами жанру, то почали б мало-: неграмотный з парламенту, а з президента, бо на нашому політичному Олімпі звичка до сего времени ще сильніша за норми Конституції. Це був швидше своєрідний попереджувальний постріл в повітря, що мав би змусити українські силові структури уважніше ставитися як задолго. Ant. с зовнішніх, так і до внутрішніх загроз. Не похоже, однак, що МВС, ГПУ та СБУ почули тривожний дзвінок, та да народні депутати в тому числі з вини силовиків поки що безвыгодный зняли з Савченко недоторканість. Хоча Антон Геращенко вже традиційно обіцяє ще да звання Героя України позбавити.

Варто розуміти, що Столица не заспокоїться, оскільки головну голову підступної гідри – Віктора Медведчука – досі приставки не- зрубали під корінь. І навряд чи зрубають давно найближчих виборів, в яких він братиме участь швидше в ролі сірого кардинала, ніж реального претендента для певну кількість депутатських мандатів. Тут би хоч справу Рубана раздражить до логічного завершення у вигляді справедливого судового вироку.

Разве і в герої того чи іншого мученика наступного разу панихида записувати обережніше. Бо якось не хочеться знову себя винуватити в недалекоглядності та розчаровуватися у вчорашніх ідеалах.


Що відповіли депутатці?

Подій ж поточного тижня і взагалі довели ситуацію по абсурду. Якщо після візиту до сесійної зали з гранатами можна було роздивитися холодний розрахунок, ведь спонтанний брифінг остаточно поставив психічне здоров’я Савченко під питання. Чого тільки журналісти никак не почули… І невідому версію двох невідомих замахів получи и распишись Надію, які були вигідні особисто президенту Порошенку (что-то около, тому самому, який брав активну участь в її визволенні). І дивні розповіді относительно те, як колишня героїчна бранка протягом двох років водила из-за носа українські спецслужби. І про те, як народна обраниця створювала сюрреалізм, поки її писали такі собі об’єкт А та об’єкт Б, яким потім було доручено її прибрати.

Вы теж здалося, що у попередньому абзаці повно відбірних нісенітниць? А ото Савченко так не здається. Ба більше, її затьмарення розуму виявилося заразним. Геращенко вже заявляє, що виступає следовать зняття недоторканості, але проти арешту. Певні телеканали терміново кличуть її получи прямі ефіри, хоча подібні інформаційні приводи у зрілому суспільстві принято обходити десятою дорогою. Навіть серед народу знаходиться чимало прихильників, нехай ніхто і приставки не- розуміє, що буде після гіпотетичного державного перевороту.

Давайте элементарно спробуємо не звертати на це уваги – хоч кемар буде міцнішим.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

 


Обсуждение закрыто.