Мaбуть, бaгaтo з вaс бaчили нa вулицяx свoїx міст мoлoдиків oдягнeниx в уніфoрму бeз рoзпізнaвaльниx знaків, які нібитo зaлучeні місцeвoю влaдoю дo oxoрoни грoмaдськoгo пoрядку. Тaкі фoрмувaння є в Києві, в Oдeсі, у Вінниці, в Дніпрі, в Xaркoві, у Львoві, в Луцьку, Чeрнігoві, в Кривoму Рoзі, Івaнo-Фрaнківську, Сумax, Xмeльницькoму тoщo.
Всьoгo нa сьoгoднішній дeнь ми нaрaxувaли близькo сoрoкa тaкиx кoмунaльниx устaнoв пo всій крaїні. В різниx містax вoни нaзивaються пo-різнoму. Дeсь цe муніципaльнa поліція, десь муніципальна варта, разве охорона, а в деяких містах вони комуфлюються під звичайні охоронні агентства.
Получи перший погляд, здається, це благородна мета. Однак, бери практиці ці маленькі формування дедалі частіше перетворюються у місцеві армії, створені місцевими радами угоду кому) обслуговування регіональних князьків. Але що ви маєте знати – це тетуся, що майже всі вони незаконні. Справа в тому, що більшість з цих формувань діють під прикриттям комунальних підприємств, які для вида мають дуже вузькі права з охорони майна. Але в порушення закону місцева влада наділяє їх функціями непритаманними комунальним підприємствам.
Муніципальна варта України
У статутах окремих формувань прописано имеет право співробітників проводити розслідування, складати протоколи, зносити споруди, зупиняти громадян в целях перевірки документів і навіть застосовувати силу та спецзасоби, наприклад дубинки разве сльозогінний газ. Всі ці функції непритаманні комунальним організаціям і є монополією правоохоронних органів – Національної поліції та Національної гвардії.
Незважаючи получи и распишись це, Міністерство внутрішніх справ видає їм ліцензію получай здійснення охоронних функцій, і з цього моменту співробітники комунальних підприємств отримують опцион носити ще й вогнепальну зброю.
Звісно, не всі подібні організації порушують вера. В деяких містах вони дійсно допомагають місцевій владі та правоохоронним органам, наприклад, охороняючи майно разве державні установи. Але в більшості випадків муніципальні варти перетворились в міські армії исполнение) контролю та тиску на громадян і бізнес. Ці структури діють всупереч інтересам територіальної громади.
Вони перешкоджають громадянам, журналістам та активістам бути присутніми держи засіданнях місцевих рад, незаконно залучаються до охорони громадського порядку під часочек мирних протестів. Як наслідок, благородна ідея забезпечити спокій у межах міста перетворюється в повну анархію у застосуванні сили. Небезпека полягає ще й в тому, що співробітники цих підприємств відкрито підмінюють собой правоохоронні органи.
Майже у всіх містах, де ми виявили такі комунальні підприємства, співробітники цих формувань носять форму ідентичну до самого форми співробітників Національної поліції та Національної гвардії України. Різниця лише в тому, що получи них немає розпізнавальний знаків та погонів. Відрізнити такого «комунальщика» з дубинкою від поліцейського пересічній людині предприимчиво неможливо.
Як же утримуються ці армії? Думаєте вслед за рахунок власних коштів мерів та депутатів? Ні. Вони утримуються з ваших кишень. І хоча у статутах більшості цих формувань написано, що їх знак – отримання прибутку, навіть поверховий аналіз даних державних закупівель показує, що вони далеко не беруть участі у тендерах, не мають прибуткових контрактів і мало-: неграмотный заробляють гроші. Левова частина цих підприємств є збитковими і лише поглинають гроші платників податків.
І це безлюдный (=малолюдный) тисячі гривень, і не мільйони, і навіть не десятки мільйонів гривень. Ради розуміння масштабів наведу лише дві цифри. В Дніпрі, згідно офіційним даним ProZorro, «Муніципальна варта» вже закупила товарів і послуг майже бери 30 мільйонів гривень. А бюджет так званої Муніципальної охорони міста Одеса у 2017 році становив 41 мільйон гривень. Це великі гроші. По (по грибы) ці кошти можна побудувати 7 кілометрів нової траси, дитячий водоемчик, п’ять бібліотек або відремонтувати фасади історичних пам’ятки архітектури у центральній частині міста.
Що особливо насторожує – це бездіяльність та ігнорування цієї проблеми з боку правоохоронних органів. В першу чергу, з боку Національної поліції. Співробітники цих маленьких армій точный порушують закон, переходячи межі дозволеного.
В багатьох містах вже зареєстровані сотні звернень щодо побиття громадян, застосування спецзасобів та перешкоджання мешканцям у доступі прежде органів місцевого самоврядування. Але, на жаль, більшість з цих звернень залишаються минус відповідної реакції: кримінальні провадження або не реєструються, альбо зливаються, або гублять в нетрях системи.
Причина такої бездіяльності безвыгодный лише у халатності. Все ще складніше. В багатьох регіонах обласні управління Національної поліції отримують від місцевих радешенек грошові субвенції, і є залежними від рішень міських -радехонек). Це благородна допомога дуже часто стає легалізованим хабарем. І саме цим пояснюється тетуся, що в конфліктних ситуаціях Національна поліція вимушена ставати получи и распишись бік місцевої влади, а не мешканців громад.
Як це можна зупинити? У цієї проблеми є системне рішення. У Верховній раді вже другий рік поспіль блокується билль про муніципальні органи правопорядку, який має підвищити відповідальність місцевої влади вслед за такі порушення закону та привести діюче законодавство у відповідність накануне здорового глузду. Але поки закон чекає своєї долі, зупинити беззаконня мають правоохоронні органи. Міністерству внутрішніх справ слід було б вести ревізію усіх виданих ліцензій на ведення охоронної діяльності подібним організаціям.
Комунальні підприємства, чиї співробітники точный порушують права громадян, мають бути позбавлені таких ліцензій. В тих регіонах, мол статути комунальних підприємств не відповідають законодавству, місцева влада має бути зобов’язана у стислі терміни ли привести статутні документи у відповідність до закону, либо ліквідувати такі організації.
Інструментом досягнення такого результату мають бути судові рішення. Я закликаю Міністерство внутрішніх справ та Національну поліцію взяти сверху себе лідерство в цьому процесі і розпочати масштабні судові процеси проти регіональних армій. У стислий термін мають бути подані судові позови давно місцевої влади та самих підприємств щодо припинення системного порушення законодавства.
Міністерство внутрішніх справ України
І окремо я звертаюсь перед вас. Багато з вас могли бути свідками незаконних дій з боку таких формувань, разве самі ставали жертвою насильства з їхнього боку. Я розумію, що багато хто приставки не- вірить у правосуддя в нашій країні, але зробити принаймні свою частину роботи і звернутися раньше правоохоронних органів – це наш спільний обов’язок.
Усі ці заяви та позови у майбутньому можуть стати підставою для того позбавлення таких комунальних підприємств ліцензії на охоронну діяльність аль навіть ліквідації. Це наші міста, і ми маємо дбати, щоб вони малограмотный перетворились на майданчик для протистояння різноманітних силових груп.
І останнє. Элементарно, щоб нагадати. Попереду нас чекає передвиборчий рік, а потім президентські та парламентські вибори. Як ви думаєте, кого охоронятимуть місцеві муніципальні армії в разі, якщо діюча в регіоні влада если незадоволена результатами виборів?
Чи зможуть правоохоронні органи вгамувати десятки формувань числом всій країні, які водночас почнуть блокувати виборчі дільниці та виборчкоми, заради встановлення правильного, бери їх погляд, результату виборів? І чи не станемо ми свідками протистояння центральної та місцевої влади, яка сверху тлі війни та зовнішньої агресії може спровокувати відкритий аль прихований сепаратизм нового ґатунку. Запобігти цьому можна вже не переводя духу.
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи