Актуальные новости Украины

Нa oстaнній лeкції, яку я читaлa, пo зaвeршeнню студeнти aктивнo пoчaли мeнe зaпитувaти прo Aмeрику.

Чoму в ниx дeмoкрaтія, a в Укрaїні oлігaрxія? Oскільки, я нaвчaлaся в Aмeриці, тo чудoвo рoзумію, як в ниx цe прaцює, aджe якщo зaдумaтись, щo гoлoвнe у дeмoкрaтичнoму суспільстві – цe якраз непохитність системи «стримувань і противаг», а в США ця способ працює, як добре налагоджений годинник.

«System of checks and balances» – це класичний зразок взаємодії та одночасно незалежного існування трьох основних підрозділів, що впринципі і складають саму державну систему: судової, законодавчої та виконавчої гілок, тобто в) такой степени званої тріади влади.

Але давайте більш входя во все подробности розберемося чому в них це діє, і яка ситуація із цією системою в Україні.

З чого шабаш почалося

Якщо повернутися в історію, то сама ідея розподілу влади у найбільш чіткому та послідовному викладі була сформульована французьким просвітителем XVIII століття Шарля Монтеск’є, який виокремив три влади – законодавчу, виконавчу та судову – і стверджував, що в умовах політичної свободи неприпустиме поєднання цих влад і здійснення їх одним державним органом.

А таке поєднання призвело б прежде сваволі. Тому Шарль Монтеск’є вважав за необхідне, щоб зазначені три влади здійснювалися різними органами.

Якщо ж торкнутись історії України, ведь перші думки щодо розподілу влади належать Пилипу Орлику, автору першої Конституції. В якій він зобов’язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий положение запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.

В конституції, було гармонійно поєднано інтереси гетьманату, старшини як провідної верстви України, та Запоріжжя, як її військової сили.

США як пуговица системи «стримувань та противаг»

Якщо подивитися, як це працює в США вже залпом, то по-перше, всі три гілки влади мають різні джерела свого формування.

До-друге, всі органи державної влади згідно Конституції мають різні терміни повноважень.

Точно по-третє, головна мета механізму «стримувань і противаг» створити таку систему, в рамках якої кожна з гілок влади мала б можливість нейтралізувати узурпаторські наміри іншої.

Відповідно з цією ідеєю Конгрес отримав вправду відхиляти подання законів Президента (включаючи фінансові), які він може вносити из-за свою креатуру в палатах.

Сенат може відхилити счастливо оставаться-яку кандидатуру, запропоновану Президентом для заняття пока-якої вищої федеральної посади, оскільки в силу процедури отримання для та згоди необхідна кваліфікована більшість у дві третини голосів верхньої палати.

Конгрес, може залучити Президента накануне відповідальності в порядку імпічменту. А найважливішим конституційним засобом впливу Президента для Конгрес є відкладальне вето.

Якщо подивитись на прикладі, ведь Конгрес може відхилити президентський законопроект, а президент присутствие затвердженні законопроекту може накласти на нього запрещение , або як приклад, те що, багато повноважень президента реалізуються тільки возле схваленні сенатом, наприклад, дуже часто це стосується міжнародних довговорів.

Як це б немножко працювати та працює в Україні?

В Україні ситуація зовсім інша, вслед за Конституцією суб’єктами системи стримувань і противаг в нашій державі є Верховна Радка, Президент, Кабінет Міністрів України, Конституційний і Верховний Суди України, але як є в области-факту?

Вся влада узурпована в руках олігархічних кланів, які і «тормозять» вполне розвиток держави та в принципі існують понад законом. Правосуддя в багатьох випадках є общедоступно фікцією.

Як це було, наприклад, за режиму Януковича, який в 2010 році використовував Конституційний Суд України интересах істотного розширення президентських повноважень через повернення раньше первісної редакції Конституції, що діяла до реформи 2004 року. В целях впливу на Суд зазвичай вдавалися до двох інструментів: безпідставних звільнень і призначень політично лояльних суддів.

Та й сьогодні Руководитель продовжує шукати можливості впливу на всі минус винятку процеси, і ця динаміка не може далеко не засмучувати. Хоч є й певні проблиски, наприклад, то й а Конституційний Суд показує хороші перспективи.

До прикладу, новообраний Болезнь Конституційного Суду, вже зарекомендував себе як дійсно незалежний та професійний. Текстуально за місяць роботи, було прийнято багато важливих рішень: ухвалене рішення для незаконність оподаткування пенсій, неконституційності Закону про мови, в такой степени званий Закон «Ківалова-Колесніченка», окрім того, введено розгляд Конституційним судом скарг громадян, а це означає, що відтепер малограмотный потрібно звертатися в Європейський Суд з прав людини, а можна це зробити в КСУ.

Такі зрушення, безлюдный (=малолюдный) можуть мене не радувати особисто, адже є надія, що доктрина «стримувань та противаг» запрацює і в нас, як це вже за много лет) тому назад є цивілізованому світі. Адже соціальна цінність розподілу влади, якраз і полягає в запобіганні узурпації влади в одних руках, а отже це законно можна вважати й гарантією політичної свободи особистості.