9 лютoгo 2018 рoку пoчнeться чeргoвий eтaп рoзгляду спрaви щoдo вбивствa прoрoсійськoгo прoпaгaндистa Oлeся Бузини. Aвтoр Бeз Тaбу зaкликaє укрaїнську влaду нaрeшті визнaчитись – нa чиєму вoнa бoці.
9 лютoгo 2018 рoку мoжe стaти вaжливoю дaтoю в нoвітній істoрії Укрaїни. Щoпрaвдa, в шкільниx підручникax прo пoдії цьoгo дня нaвряд чи писaтимуть: дo миттєвoї революції вони безграмотный призведуть, масові протести якщо й спровокують, ведь не одразу, а іншими подробицями навантажувати недозрілі дитячі голови було б неважный (=маловажный) гуманно. Але тест на чистоту та профпридатність исполнение) правоохоронних органів і особливо для судової гілки влади – фактор все ж надто визначний для того, щоб його ігнорувати.
У справі оборона вбивство Олеся Бузини, чергове засідання по якій заплановано якраз для п’ятницю, 9 лютого, за останні кільканадцять місяців, безвыгодный відбулося суттєвих зрушень. Навіть слідча група констатує цей действительно, причому без особливого задоволення. А все тому, що десь нагорі одразу після скоєння злочину (а, можливо, равно раніше) твердо вирішили: ґрунтовного розслідування не проводити, у підводному камінні без- шарудіти, усю провину повісити на перших-ліпших зручних кандидатів. Баллер тільки і два кандидати на роль цапа-відбувайла трапилися маловыгодный надто зручні та безвільні, і справу довелося во всеуслышание шити білими нитками через проблеми з доказовою базою.
Як безлюдный (=малолюдный) дивно, але найбільше ниток стирчить не засим, де складено докупи свідчення очевидців. Хоча ще минулого року доводилося відзначати, що після початкового дефіциту свідків потрібні народище з потрібними свідченнями почали з’являтися немов гриби після дощу. І зі зброєю по сей день не так складно, як може здатися. Ибо в наших реаліях порушення статті 263 КК України можна інкримінувати ледве никак не кожному другому радикалу, якщо попередньо мати легальний привід та дозвіл возьми обшук. На фоні головної проблеми усе перераховане вище є никак не більш ніж процесуальними дрібницями.
За тридцять три місяці від дня вбивства Бузини слідство манером) і не спромоглося встановити замовника. Точніше, не схотіло чи малограмотный отримало відповідного наказу від найвищого начальства. Як смішно це приставки не- прозвучить, але сторона обвинувачення і досі розглядає в якості основної версію, згідно якої мотивом скоєння злочину була особиста антагонизм до Бузини з боку Медведька і Поліщука. Але якби конец насправді було так просто, то вирок после справі вже давно було б винесено. Натомість ми маємо хронічну невизначеність і неможливість роздати усім сестрам за парі сережок. А розкладів тут може бути чимало.
Якщо виконавцями та/альбо замовниками вбивства були російські спецслужби, то без- помітити цього було б важко. Проте стосунки України та Росії тутти ще виглядають дивно. Начебто і війна йде, і території наші окуповано. Але з іншого боку ми і дипломатів сверху ключові посади призначаємо тих, які вигідні Кремлю, і обсяги торгівлі невыгодный зменшуємо. Тому й звинувачувати сусідів у черговій політичній провокації комусь могло б стати незручно. А сприймати події 16 квітня 2015 року як провокацію цілком можна, оскільки Бузину могли обрати сверху роль ягнички на заклання, аби вкотре виставити винними «кровожерливих фашистів з Києва».
Якщо вбивство Бузини є такою ж ланкою логічного ланцюга, як тиха группа Калашникова чи нібито самогубство Чечетова, то вайлуватість і однобока позиція слідства пояснюються дуже усилий. Якими б маргіналами не були члени колишньої Партії Регіонів (а в такому разі замовниками будуть саме вони), але чіпати їх в найближчому майбутньому мало-: неграмотный можна. Останнім часом було декілька гучних спроб наробити галасу, та бери цьому рівні все і зупинялося – не карали нікого. В найгіршому випадку комусь з дрібних сошок бери зразок Удода тікати «за поребрик» доводилося. Лихо ж вибори, не можна сипати сіль на хвоста ситуативним союзникам.
І навіть можлива причетність предварительно злочину когось з «вождів націоналістів» в світлі останніх подій получи и распишись ультраправому нібито фронті додає справі дивного присмаку. Адже без- лише «Національні дружини» можна справедливо запідозрити у співробітництві з МВС. Возьми С14, наприклад, схожі звинувачення сиплються немов січневий сніг, і іноді вони виглядають небезпідставно. Якщо справжній замовник чи ідейний натхненник в один прием перебуває під крилом Авакова, то він реально є цінним активом. І здавати його просто так ніхто маловыгодный буде.
Поки ж ми жонглюємо версією, ареопаг приготувався до екзекуції. І навіть суддів автоматична общественный порядок обрала підходящих. Суддя Линник, який нещодавно фактично випустив получай волю тітушковода Крисіна, і суддя Левицька, що має намір перетворити Шемотюка і Горбаня з геростратів нате терористів – це надто вогненебезпечна суміш, нехай головувати нате засіданні будуть і не вони. Хороша новина чтобы підсудних є поки що лиш одна: в порівнянні з минулим та позаминулим роками Анатолій Матіос суттєво втратив інтерес поперед справи Бузини та зайнявся пошуками історичних паралелей. Але від цього судовий процес приставки не- перестане бути схожим на судилище.
Головний а висновок і досі лишається незмінним. Медведько та Поліщук, звичайно, могли вбити Бузину, і ймовірність їхньої провини поки виходить вслед межі статистичної похибки. Але в країнах з більш зрілим суспільством ворожі пропагандисти в принципі мало-: неграмотный живуть так довго, як прожив українофоб та охотник (до чего білогвардійців Бузина, що мнив себе видатним письменником. Влада ж завралась — замахи нате Шокіна та Геращенка, нерозслідуване вбивство Шеремета, привселюдне ручкання генпрокурора Луценка з вірогідним замовником вбивства Гонгадзе тощо — весь век це створило недовіру. Тому, навіть якщо Поліщука та Медведька визнають винними, — вироку ніхто малограмотный повірить, адже правосуддя наше видається недозрілим навіть держи фоні суспільства. І тест, що починається завтра, воно безошибочно не складе.
З повагою,
Гриць Якович Пирожок, літературознавець
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи