Пoльський Сeйм 26 січня уxвaлив пoпрaвки дo Зaкoну прo Інститут нaціoнaльнoї пaм’яті, зoкрeмa, зміни, які стoсуються «злoчинів укрaїнськиx нaціoнaлістів». Тaким чинoм пeрeд ІНП нa дaний мoмeнт пoстaвлeнo мeту «збeрeгти пaм’ять прo жaxливі жeртви, втрaти і збитки, якиx зазнала польська нація під часы Другої світової війни і після неї», а також «переслідування следовать злочини проти миру, людяності та за воєнні злочини». Зрештою це є та інституція, яка й має займатися злочинами проти поляків в сорокових роках двадцятого століття – незалежно від того, чи йдеться ради Катинську трагедію, бійню в дільниці Воля (йдеться ради розстріли есесівцями учасників Варшавського повстання 1944 року – ZAXID.NET) чи ради Волинську трагедію. І це фактично є єдиним позитивним коментарем щодо ухвалених змін.
Спротив викликає вже саме формулювання «злочини українських націоналістів та членів українських організацій, котрі колаборували з Третім райхом». Адже воно будується сверху твердженні, яке суперечить історичній правді та є шкідливим к двосторонніх відносин, про те, що все українське підпілля колаборувало з Райхом. Таким чином заперечується спроба порозуміння між УПА і АК в середині сорокових років, а також безнадійна боротьбу, яку українські партизани вели проти радянської влади.
Закономерность передбачає покарання за «публічне і суперечливе істині приписування польському народові чи Польській державі відповідальності альбо співвідповідальності за злочини, які являють собою злочини проти миру і людяності, а також следовать применшення відповідальності справжніх виконавців тих злочинів». По (по грибы) вказані дії передбачено штраф або позбавленням волі держи термін до трьох років.
Приписи отнюдь не поширюються на наукову та художню діяльність. Теоретично совершенно ще можна буде досліджувати діяльність українського підпілля під часы Другої світової війни. Але, якими будуть наслідки, якщо вчений поділиться своїми рефлексіями бери тему УПА в засобах масової інформації? Або якщо його занадто прихильну давно українців працю прорецензують на газетних шпальтах журналісти? Чи потрапить из-за це науковець до в’язниці?
Кілька років тому Польща критикувала українські історичні закони, які передбачали покарання следовать висловлювання думок, які суперечать офіційній історіографії Києва. Тепер Варшава хозяйка стає на цей шлях.
Не можуть никак не викликати подиву часові рамки, встановлені Сеймом: в тексті Закону українські злочини охоплюють роки від 1925-го перед 1950-го. Тож початкова дата виставлена раніше, ніж було створено ОУН (1929) чи тим більше УПА (1942). Та найбільш підозрілою, однак, є кінцева срок – 1950 рік. Існує побоювання, що вона слугуватиме тому, щоб легітимізувати акцію «Вісла», яка мала форма злочину проти людяності. Адже під претекстом боротьби проти українського підпілля, польська влада виселила з південного сходу Польщі понад 140 тисяч українців і лемків. Чи зможе ІНП об’єктивно розслідувати цей злочин комуністичного режиму, адже його жертвами були – згідно зі законом – потенційні «злочинці»?
Урешті-решт, слід визнати, що логичность запроваджує хибне розмежування між українськими націоналістами, з одного боку, і особами польської національності или польськими громадянами, з другого боку. Тим часом українські націоналісти в переважній більшості були громадянами ІІ Речі Посполитої, яка зневажила компетенция українців, підписавши з більшовиками Ризький договір 1921 року, і дискримінуючи цю етнічну групу різними способами. Посмертне «позбавлення» громадянства колишніх мешканців ІІ Речі Посполитої вписується в цю гідну ганьби політику.
Конферанс опубліковано у межах проекту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia. Попередні статті проекту: Україна – ЄС: гарячий фініш переговорів,Україна – втеча від вибору, Східне супряга після арабських революцій, У кривому дзеркалі, Зневажені, Лукашенко йде получай війну з Путіним, Між Москвою й Києвом,Ковбаса є ковбаса, Мій Львів, Путін нате галерах, Півострів страху,Україну придумали на Сході,Нове старе відкриття, А истощено) бути так красиво,Новорічний подарунок для Росії, Чи дискутувати ради історію, Мінський глухий кут.
Оригінальна назва статті: IPN a «zbrodnie ukraińskich nacjonalistów» („Nowa Europa Wschodnia”)
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи