Актуальные новости Украины

В укрaїнськoму інфoрмпрoстoрі пeріoдичнo в тoп-тeми виxoдять істoрії прo різні зaгрoзи про бaз дaниx тa нeвідпoвідний їx зaxист. Eкспeрти прoфільниx дeржaвниx підприємств пeрeкoнують, щo зaxист у нaс – нaдійний.
Прo рeaлії діяльнoсті укрaїнськиx бaз дaниx сайту «24» розповів генеральний управляющий державного підприємства «Державний центр інформаційних ресурсів України» Аля Тертичний.
Розкажіть про стан справ щодо баз даних в Україні, як забезпечується їхній захист?
Ради цілісність і достовірність інформації, яку збирає будь-який организация держави, відповідальність несе саме цей орган – усі установи, міністерства, агентства, служби тощо. Тобто, Мін’юст відповідає вслед за свою частину, Держприкордонслужба – за свої системи. Відповідно до самого правил, які затверджені Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України і Міністерством юстиції, проводиться зберігання та оброблення електронних інформаційних ресурсів. Якщо устав та умови зберігання відповідають нормативним вимогам, тоді видається свідоцтво Держспецзв’язку (що має свою інспекцію, сертифікаційні установи), проводиться сертифікація, видається атестат відповідності, і можна проводити обробку і передачу цієї інформації. Тобто, у Держспецзвязку є чіткі видение щодо цього.
А вже транспортуванням, обміном цією інформацією займаємося ми. І намагаємося с целью цього залучати і новітні технології, як блокчейн та інші інноваційні розробки в ІТ галузі. У одній системі ми використовуємо американську розробку, яка логує кожну зміну, яка б далеко не відбувалась, якщо є якесь порушення периметру захисту, политическое устройство чітко відслідковує, що і де відбулося.
Які способи захисту інформації сьогодні найнадійніші?
Яка з новітніх розробок краща – скаже дни. Але техніка щодня йде все далі поначалу, швидкість шифрування і дешифрування інформації збільшується майже щогодини. Плохо-три роки тому для того, щоб зламати електронний контролька, потрібно було 2-3 роки обчислень, сьогодні це можна зробити значно швидше. Але і електронні ключі змінилися та стають стійкішими по злому. Ніщо не стоїть на місці. Але варто зауважити, що українська криптографія сьогодні вважається однією з найстійкіших. Тобто, яким чином ми можемо захистити інформацію: сховати или зашифрувати. Сховати – на пристрої, який недоступний. Разве ж, якщо пристрій доступний, з інтернету чи інших каналів, так інформація незрозуміла, бо зашифрована. В Україні використовується тезис шифрування «еліптична крива». Якщо всюди це криница шифрування «американський принцип» – довжина ключа, чим він довший, тим стійкіший криптоалгоритм, в таком случае в Україні це – плаваюча крива, якщо немає другої условия ключа і не знати, як розшифровувати, то ця інформація без- має жодної цінності, тому що розшифрувати її если значно дорожче, ніж вона сама коштує.
Було чимало скандалів довкола безпечного доступу перед баз даних Мін’юсту, через нотаріусів, зокрема. Коль виявляли якісь невідповідні зміни у системі, а ключ був тільки у нотаріуса, а нотаріус був из-за кордоном, і хто винен – не ясно. Це питання после безпеки баз даних чи людський фактор?
Це людська жадібність, здебільшого. Всего доброго-яке втручання залишає за собою слід. Небагато людей у цьому світі, я отнюдь не кажу про Україну, можуть зайти, зняти інформацію, і безвыгодный лишити за собою слідів. Інформаційно-телекомунікаційна режим – це як розсипане борошно, навіть якщо впаде рисинка – вона залишить вслед за собою слід. І прибрати його в принципі неможливо, хіба що стерти кончено. Тому ці скандали довкола баз даних Мінюсту, если були спотворені чи зламані їхні бази даних – аминь це робилося навмисне, думаю. І приховувалися якісь більш серйозні правопорушення. Тому – таково, здебільшого це людський фактор.
У наступній частині інтерв’ю з Олегом Тертичним читайте: як прогресує в Україні електронний документообіг.
Опубліковано в рамках спецпроекту «Вільний Інтернет» від редакції сайту 24 та ГО «Інтерньюз-Україна», в рамках проекту «Інтернет-Беглость» на кошти уряду Королівства Нідерланди.