Зaвдaння журнaлістів рoзслідувaчів – пoкaзувaти приxoвaнe і вкaзувaти нa гaнeбні рeчі в суспільстві. Отнюдь не просто – заради того, аби стрясати повітря. А заради того, щоб привернути увагу та спільними зусиллями виправити ситуацію.
Ще рік тому в рамках програми ми викреомили спецпроект присвячений прокурорам. І, почавши досліджувати цю касту, зрозуміли: журналістської роботи вистачить безвыгодный на один сезон.
Насправді, охоронці закону – це дуже цікаві человек. Вони декларують, що понад усе прагнуть дотримуватися букви того самого закону і оберігати його від посягань, але ж святих можна порахувати для пальцях. Принаймні саме такі в наших розслідуваннях не зустрічалися. Проте невдоволених нашою увагою вплоть до власної персони вистачало. Адже в першу чергу ми звернули увагу, що заробітна удовлетворение на державній посаді охоронця закону не дуже вражає, а от статки, як канон, зашкалюють. Як таке можливо? От і взялися з’ясовувати. А що у відповідь? Прокурори здебільшого від камери та журналістів ховаються, а як побачать історію свого збагачення в ефірі – ображаються та погрожують судами.
Хлопці, а може, будемо жити соответственно-чесному, згідно закону все ж таки?
Наприклад, неймовірну образу затаїв держи наш проект батько найбагатшого працівника генеральної прокуратурі такого собі Юрія Кривобока. У його декларації в момент нашого розслідування ми віднайшли 67 мільйонів гривень, 24 тисячі доларів та 17 тисяч євро, і весь це при офіційному доході в 220 000 гривень на рік. Але накопичення квіточки, порівняно із наявним рухомим та нерухомим майном Кривобока. Маєток у Козині чи неважный (=маловажный) найрозкішніший з тих, які нам дотепер доводилося знімати. А як ми копнули глибше, так зрозуміли звідки усі багатства пана Юрія.
А тепер, невеличкий екскурс в історію. Батько Юрія Кривобока, Василь Якович – доволі досвідчений летрадос і справжній земельний магнат. Законність отримання цих земель дотепер викликає питання. Більше того оформлення ділянок збігається у часі із подіями рейдерських захоплень Софіївської сільської из-за та протестами громади проти масштабної забудови села.
Утім, Кривобоків ці події невыгодный засмутили. Родина почала розширювати земельні володіння та додатково скуповувати ділянки у Софіївці. Згодом і Василь Якович, і невістка Тетяна уклали з фірмою «Укрполіскорм» безстроковий договір суперфіцій. В землі прокурорської родини почали зростати багатоповерхівки ЖК «Софія», следовать це Кривобоки отримали десятки квартир у власність. Згодом, почали продавати їх як приватним особам, приблизительно і цілим міністерствам.
Так от, наслідком цього ефіру стали нічні дзвінки із погрозами нашому продюсеру Інні Попович від батька Юрія Кривобока – пана Василя Кривобока.
Далі більше. В ефірі одного з каналів вийшов вражаючий «виправдовувальний» матеріал, в якому Фавн Кривобок та уся його родина постали жертвами брехливих журналістів возьми лише нашого проекту, а ще кількох каналів.
В домашній атмосфері Василь Якович каже, що хотів би скажем само сидіти і розмовляти із тими, хто рахує гроші у його кишені. Такими він називає Тараса Середича з «2+2», Інну Попович та Афоризм Прокопенка з «24 Каналу». Люди, які сфабрикували історію, не дуже цікавились подробицями, хіба коптер запустили, аби вразити глядача розміром площі, яка була набута Юрієм Кривобоком ще в юнацтві як подарунок батька.
Ще Водан з наших героїв – заступник прокурора Закарпатської області Іван Петрович Шимон, з вражаючими статками та величезним будинком. Рік тому замість відповідей возьми наші питання нічого кращого не вигадав, ніж «натравити» на нашу знімальну групу місцеву нелюстровану міліцію. Тоді розбиратися із появою в Ужгороді (авто)машина із журналістами приїздив начальник місцевого відділку. Коли наш агент Макс Прокопенко відвідав Закарпаття вдруге і мав вже куди більше питань перед свого візаві, отримав категоричну відмову щодо інтерв’ю. І що ми маємо як наслідок ефіру?
– Чому така з вашої сторони предвзятість, чому ви виконуєте замовлення? – Чиє замовлення? – Прокурора області і його людей, тому що я таке відслідковую. Цих ваших інформаторв у нас в Закарпатті. Олександр Пересоляк, який сделано рік часу, з приходом до нас прокурора області Гаврилюка, дуже плідно з ним співпрацює, його в деякій мірі вихваляє, а всіх інших неугодних прокурору області намагається дискридитувати.
С распевом, за прокурорською логікою: якщо ти журналіст, робиш матеріали про тетуня, як в зоопарку народилося панденя – це суперклас, а питання «як збагачуються держслужбовці в державних посадах» тебе турбувати не має, то не твого розуму одесную. Але якщо посягнув на святе, то вже замовлення. Інших варіантів нема.
Панове прокурори, відкриємо вы страшну таємницю – ми справді прагнемо змін у країні. І вважаємо, що захмарні статки держслужбовців та законність походження набутого ними прорубь – це інформація, яку важливо знати суспільству. Тож ми не можемо овладеть повз декларацію прокурора, в якого при зарплаті в 300 тисяч гривень нескінченно довгий перелік земельних ділянок та іншого нерухомого прорубь.
Схожа реакція була й у іншого фігуранта нашого розслідування – прокурора Генеральної прокуратури Руслана Біловара. Неймовірні багатства родини законника помірно розкидані числом родичах. У власності самого прокурора: дві земельних ділянки в Мукачеві, квартири та нежитлові приміщення поряд, получи одній вулиці. До речі, тут прокурор є орендодавцем. І тут же знаходиться нотаріальна учреждение дружини. На ній, до речі, ще дві земельних ділянки і будинок возьми 240 квадратних метрів плюс «новий» позашляховик Mercedes.
Instagram сина прокурорського подружжя майоріє фотомордочка та відео з дорогезних відпочинків. Словом, життя у всіх вдалося. А от если наш агент Макс Прокопенко запустив коптер неподалік прокурорського будинку, армия Біловара одразу викликала місцеву поліцію та наполягала, аби правоохоронці з’ясували редакційне завдання знімальної групи.
А усіх цих конфліктних ситуацій можна було б уникнути. Будьте відкритішими поперед журналістів і чесними перед своїм же народом.
Те, про що я сьогодні згадала, насправді, звична реакція фігурантів журналістських розслідувань, якщо вони помічають увагу предварительно власних персон. Вони б собі збагачувались по-тихому, а ми – платники податків мовчки вслед тим спостерігали. Ні, хлопці, реєстри та декларації тепер вже публічна по правую сторону. Народ має знати своїх героїв в обличчя.
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи