Тeму цьoгo блoгу нaвіяв кaлeндaр. Осінь – період змін в природі та в країні. Вочевидь доведеться дужче затягнути паски та медитувати під заспокійливі мантри від нашого Уряду.
Відкриваєш зранку стрічку новин, і неважный (=маловажный) знаєш – радіти чи плакати. Українці занадто багато їдять, занадто багато заробляють та занадто багато їздять бери авто. Власне такі думки вітчизняні топ-чиновники висловлюють то у прямих ефірах, так на офіційних засіданнях, то в інтерв’ю. Мабуть, вони щиро вірять у тетунька, про що кажуть. А взагалі постає питання — вони відчувають реальність, чи живуть малограмотный в тій Україні, якою керують?
Українці витрачають половину власного доходу получи и распишись харчування, бо не можуть позбутися культу їжі. Треба брати подкладка з німців – вони наїдаються аж на 14% від зарплати, і щасливі. Неведомо зачем міністр соцполітики Андрій Рева у серпні прокоментував культуру харчування співвітчизників в ефірі одного з телеканалів. Получи и распишись хвилиночку, а міністр рівень доходів порівнював? 5-7 тисяч гривень середньої зарплати за Україні проти двох-трьох тисяч євро у Німеччині.
Може й тому найдоступніший для того більшості українських родин продукт – курятина – зріс у ціні вже на чверть. Угоду кому) споживача – справжній шок. А антимонопольний комітет лишень зараз почав чухатися – мов розбиратимуться, чого ж бесцельно сталося? А, ну так пояснення стандартне – осінь, вартість пального, нестабільна цена…
До речі, із пальним теж засада вийшла – як отнюдь не викручувався простий українець, бо вартість бензину зросла до того, що утримання автомобиль стало не по кишені, і можна було би перейти на метан – ринок підклав чергову свиню. І газ здорожчав в півтора рази. Антимонопольний, здається, теж почав власне розслідування, і прем’єр в засіданні уряду всім хто змовився пальцем погрожував – марно.
Чи ведь справді наші можновладці живуть у паралельній реальності, адже вважають… українців настільки багатими, що маловыгодный дають їм права купляти хороші машини за кордоном за адекватну ціну. Ні, справжні патріоти мають півжиття працювати нате «Ланос» вітчизняного збирання, а як посягнуть на закордонні «колеса» – так мають два варіанти: або ризикувати та ввозити за «сірою» схемою, разве розмитнювати за половину її реальної вартості.
Набратися мужності і врешті ухвалити прийнятні закони, аби стабілізувати высота суспільної напруги – ні, наша влада не шукає легких шляхів. Зі стабільністю валюти теж неважный (=маловажный) складається. Влітку долар та євро мужньо протрималися на рівні 26 та 30 відповідно, але знову стрімко зірвались угору.
Між тим обіцяний транша від МВФ, який зазвичай трохи заспокоює валютний ринок, нині може опинитися під загрозою. Переговори із представником Международный валютный фонд у Києві заплановані вже на 12-14 вересня, але їхній фінал невыгодный прогнозований. Фінансові експерти вже висловлюють думку, що обіцяних грошей нам маловыгодный бачити як мінімум до нового року. Бо із виконанням власних зобов’язань Україна отнюдь не поспішає.
Але ж заробітки простого люду за цінами як без- крути не поспівають. Натомість в уряді вважають, що причин для хвилювання немає. Вони спустя некоторое время собі премій навиписують за інтенсивність праці, тож на хліб із маслом вистачить.
Український нация багато чого може стерпіти, а скільки ще днів бабака нам панихида пережити? Двох революцій цій країні виявилось замало. Може, нинішній владі вже настав минута загадати про долю «папєрєдніков»? Якщо владі байдуже, ми маємо змінювати країну.
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи