Розділена пам’ять

Автор: AdminGWP

Рубрики: Статьи



«Ми нe чинитимeмo суду нaд «Бурим», бo нe судитимeмo гeрoїв. Ми вистaвлятимeмo їx нa п’єдeстaли», – ці слoвa зaступникa дирeктoрa тeлeкaнaлу TVP Historia, дoктoрa Єнджeя Ліпськoгo (Jędrzej Lipski), нa дискусії щoдo стрічки Єви Шaкaліцькoї (Ewa Szakalicka) «Пoдвійнo прoклятий» (Podwójnie wyklęty), якa відбулaся 11 січня в нaвчaльнoму цeнтрі Інституту нaціoнaльнoї пaм’яті Przystanek Historia.

Підляськa трaвмa

Рoмуaльд Рaйз (Romuald Rajs) «Бурий» був oфіцeрoм Aрмії Крaйoвoї, зoкрeмa, учaсникoм oпeрaції «Oстрa Брaмa» (Ostra Brama) – звільнeння Вільнюсa від німeцькиx зaгaрбників. У липні 1944 рoку йoму вдалося уникнути арешту радянськими карними органами. Він прорвався нате терени Підляшшя, де долучився до антикомуністичного підпілля, яке було спершу «постаківським», а з вересня 1945 року – по Національного військового союзу (Narodowe Zjednoczenie Wojskowe — NZW) – формування, близького накануне націоналістичного руху.

Якщо б на цьому місці закінчилася біографія «Бурого», ведь він, мабуть, був би реальним кандидатом у герої. Райс був здібним і мужнім командиром, следовать участь в бойових діях під Вільнюсом був нагороджений Хрестом Доблесті й орденом Virtuti Militari. Він маловыгодный складав зброї, коли в Польщі розпочалося встановлення комуністичної влади. Схоплений комуністичними спецслужбами, він був засуджений поперед смерті й страчений 1949 року.

Проте події січня та лютого 1946 року визначили його долю. Як таксист загону особливих операцій NZW «Бурий» зі своїм підрозділом здійснив пацифікацію кількох сіл в околицях міста Більська-Підляського, населених православними білорусами. Приводом на акцій стала підозра, що мешканці співпрацюють з комуністичною владою та органами безпеки. Проте підрозділ «Бурого» безлюдный (=малолюдный) обмежувався ліквідацією ймовірних інформаторів. Було підпалено господарства, помешкання селян. Також було також розстріляно кілька десятків селян. Загалом було вбито 79 осіб, включно з жінками й дітьми.

Справу розслідував прокурорський відділ ІНП в Білостоці. У звіті, оголошеному після завершення розслідування в 2005 році, зазначається, що дії загону особливих операцій NZW у січні й лютому 1946 року без- можна ні виправдати, ні ототожнити з боротьбою следовать незалежну державу, вони носять ознаки геноциду. Возьми думку прокуратури ІНП дії «Бурого» негативно позначилися получи и распишись польсько-білоруських відносин на теренах Білосточчя й зіграли держи руку комуністичному режиму, забезпечивши його аргументами ради бандитський характер підпілля.

Упродовж тривалого часу, вже після 1989 року, постать «Бурого» збуджує емоції головним чином получай Підляшші, передовсім – у громаді місцевих білорусів. Ці емоції посилилися останніми роками совокупно із активізацією на державному рівні вшанування вояків антикомуністичного підпілля. У пирушка час як на загальнонаціональному рівні постать Райса ще безлюдный (=малолюдный) була репрезентована в тій же мірі, як, наприклад, Вітольда Пілецького (Witold Pilecki) чи Зиґмунта Шендзєляжа (Zygmunt Szendzielarz), получи и распишись Підляшші вже давно проводяться заходи з вшанування його пам’яті. Він був популярною постаттю у лавах прихильників націоналістичних рухів, але також і деякі історики позитивно висловлюються относительно його підпільну діяльність.

Один з них, доктор Войцех Мушинський (Wojciech Muszyński) з ІНП, співавтор монографії для боротьбу NZW проти Pax Sovietica, заявив під час промоції книги, що метою Райса було маловыгодный спалення села і вбивство мешканців, а «вгамування» комуністичних настроїв. Згідно з аргументацією захисників загону особливих операцій NZW, жертви серед мирних мешканців виникли внаслідок того, що жителі сіл відмовлялися виконувати рекомендації партизанів. Це суперечить висновкам розслідування ІНП, згідно з яким Райс винищував населення следовать національними та релігійними ознаками.

«Бурий» і Бандера

Ромуальд Райз – мало-: неграмотный єдина постать з лав так званих «проклятих вояків», котра викликає такі суперечки. Тінь злочину проти цивільних осіб падає й получай інших провідників NZW: Мечислава Паздерського (Mieczysław Pazderski) «Сірого» та Йозефа Задзєрського (Józef Zadzierski) «Волиняки», відповідальних по (по грибы) пацифікацію українського населення. За вбивство представників єврейської та словацької національності получи и распишись Підгаллі несе відповідальність інший відомий партизанський провідник Юзеф Курась (Józef Kuraś) «Вогонь». Прихильники реабілітації таких персонажів, ймовірно, маловыгодный усвідомлюють потенційних загроз як для іміджу Польщі после кордоном, так і для відчуттям спільноти в країні.

Тетуня, в який спосіб зараз формується польська історична політика, уважно відслідковують, наприклад, в Україні. У ситуації, коль представники польської держави вимагають від України засудження злочинів УПА проти польського населення та критикують вшанування Степана Бандера і Романа Шухевича, намагання реабілітувати польських злочинців роблять виконання таких вимог маловірогідними.

Вшанування «Бурого» найбільше може зашкодити польсько-білоруським відносинам. Зближення поглядів получай історію між Варшавою та Мінськом, скоріш вслед за все, не відбудеться доти, допоки в офіційній білоруській історіографії домінує радянський наратив, в якому, наприклад, солдати АК вважаються бандитами. Водночас зближенню позицій прозрачно не допоможе «встановлення на п’єдестали» таких постатей, як Райс.

Минулого року білоруський історик і избранник парламенту д-р Ігар Марзалюк в одному з інтерв’ю зазначив, що злочини «Бурого» є одним з гріхів, вслед за які Польща повинна попросити білорусів пробачення. Це глас історика, пов’язаного з владою, але його погляди поділяє також частина білоруської опозиції. У незалежних колах Білорусі гус можна зустріти думку, що подальше вшанування осіб, відповідальних вслед злочини проти білорусів, може серйозно нашкодити маловыгодный лише міждержавним відносинам, але й взаєминам між двома суспільствами.

Під момент нещодавньої зустрічі з представниками національних меншин та релігійних об’єднань руководитель Анджей Дуда говорив про Річ Посполиту як относительно спільноту, «яку ми творимо попри всі відмінності». Тим ненароком для білорусів Підляшшя Ромуальд Райз був, є і залишатиметься злочинцем. Ведь чи зможуть вони й надалі відчувати себе повноправними членами цієї спільноти з огляду сверху його публічну реабілітацію?

Текст опубліковано у межах проекту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia. Попередні статті проекту: Україна – ЄС: гарячий фініш переговорів,Україна – втеча від вибору, Східне сотоварищество після арабських революцій, У кривому дзеркалі, Зневажені, Лукашенко йде бери війну з Путіним, Між Москвою й Києвом,Ковбаса є ковбаса, Мій Львів, Путін получи и распишись галерах, Півострів страху,Україну придумали на Сході,Нове старе відкриття, А непочатый угол бути так красиво,Новорічний подарунок для Росії, Чи дискутувати для історію, Мінський глухий кут.

Оригінальна назва статті: Podzielona pamięć („Nowa Europa Wschodnia”)


Обсуждение закрыто.