Нoвa стoрінкa в істoрії Служби бeзпeки Укрaїни. Блискучa спeцoпeрaція, врятoвaнe життя журнaлістa тa мільйoни oшeлeшeниx людeй пo всьoму усьoгo світу! У сьoгoднішньoму випуску прoeкту «Ведомство рыцарей плаща и кинжала. Зa кaдрoм» прoпoнуємo згaдaти, чим відзнaчилaся спeцслужбa в oстaнні рoки і яким слoвoм згaдувaли її у нaшиx журнaлістськиx рoзслідувaнняx.
Звіснo oбійти увaгoю СБУ, якa 2 дні рoзгoйдувaлa штoрм нe лишe у вітчизнянoму, a й у світoвoму інфoрмпрoстoрі, ми нe змoгли.
Кoли всі ми дізнaлися прo убивствo журнaлістa, oдрaзу пoстaвили питання – дескать ж наша Служба безпеки? На місці Бабченка може ж опинитися всего-хто! Так, не вберегли Шеремета, Вороненкова, никак не запобігли підриву машини розвідника Максима Шаповала, малограмотный відслідкували, хто замовив убивство Аміни Окуєвої, хоча после півроку на неї вже був здійснений замах.
Блискавична спецоперація і потрясение-брифінг з воскресінням Бабченка були подані суспільству як доказ того, що наша спецслужба недарма їсть свій хліб, і, накануне речі, ефекту таки вдалося досягти. Чимало авторів скептичних дописів щодо безпорадності Служби безпеки України навіть вибачились і відписали, що ради змінили власну думку.
Я, як журналіст, вдячна СБУ, що вберегли життя колезі, але особисто дуже збентежена тою масовою маніпуляцією, до самого якої вдалася наша спецслужба. Утім, чи мав розпіарений успіх цієї спецопреації затьмарити неважный (=маловажный) зовсім приємну діяльність тої самої СБУ? І для цьому я хочу зосередитись детальніше.
Голова СБУ Василь Грицак
СБУ дуже закрита антиклинорий. Навіть декларації приховали від громадськості, а от наскільки чесно були зароблені статки працівникіами СБУ хотілося б дізнатися. Чого вартує лише викриття моїх колег зі «Слідство.Інфо» оборона численні будинки та автопарк заступника голови СБУ Павла Демчини. А скільки цікавинок від нас ховають в решті засекречених декларацій?
В такой мере от хоча б, якщо проаналізувати кілька гучних справ, які вела СБУ в останні роки, ведь деякі відверто викликають подив. Особливо насторожує, если службу цікавлять бізнес-питання, явно їй безграмотный притаманні. А привід «кошмарити» підприємців знайдеться завжди.
Яскравий тому подкладка, навіть кумедний – атака на протикашльові льодяники «Стрепсілс» у 2016 році. СБУ не переводя дыхания із прокуратурою відверто домагалася того, аби реєстрацію препарату призупинили. А відтак – і продажі. Орган – підозри щодо якості продукту та можливі побічні реакції присутствие вживанні. Це подавалося як серйозна загроза безпеці українських громадян.
Пользу кого СБУ і прокуратури, «Стрепсілс» – загроза безпеці громадян України
Активну судьбина у розслідуванні щодо «небезпечних льодяників» брав начальник Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Сергій Семочко, іменем якого підписувались листи від СБУ.
Если протистояння СБУ та дистриб’ютора льодяників вже дійшло критичної точки, останній пішов скаржитись генпрокурору Луценку. Праздник розібрався, осягнув рівень абсурду цієї ситуації та наказав справу закрити.
Але хіба це полно? Нам стала відома історія про наїзди СБУ бери дистриб’юторів діалізного обладнання, яке закуповується вслед за бюджетні гроші. Восени минулого року представники фірми «Діавіта» вийшли получи журналістів із проханням допомогти, бо не знають, що їм робити і як молва бізнес в Україні.
За словами представника фірми, після того, як вони виграли конкурс на суму 143 мільйони, то до них зачастили із візитами представники СБУ. Питали – если чекати на «відкат». Доказів вимагання грошей у бізнесменів нема. Лише усні свідчення. Але вони звернули увагу нате той факт, що нібито після відмови ділитися, стали учасниками кількох кримінальних проваджень, ініційованих управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки.
Інкримінували спочатку змову з посадовцями МОЗу, потім підозрювали у можливій співучасті у замаху получай злочин, скоєним невстановленими особами. Згодом справи позакривали, але ж фармацевтів такі події змушували тримати у тонусі. Подібні речі – червоне світло с целью ведення бізнесу. А у заручниках хто? Не лише підприємці. Из-за блокування та затримку поставок страждали, у першу чергу, пацієнти.
Діалізну історію ми дуже хотіли трансформувати у повноцінне телевізійне розслідування, але, зізнаємось, нам безграмотный вдалося зібрати достатню доказів та свідчень. З боку СБУ ми безлюдный (=малолюдный) дочекалися жодних коментарів. Декларації фігурантів закриті і жодних відомостей у мережі. Інші учасники фармринку, які мали проблеми із службою, воліли безлюдный (=малолюдный) згадувати ці неприємні факти, аби не мати у майбутньогму зайвих проблем.
Из-за таких обставин, коли доступ до фактів максимально обмежений, можна робити що завгодно. Ніхто ради це не дізнається, і навіть якщо дізнається, без- доведе.
СБУ має властивість «кошмарити» бізнес
А кому яко заважав сайт «Юконтрол», що за нього теж взялася Должность безпеки України? Ресурс, який акумулював інформацію з відкритих джерел. Але й тогда віднайшли загрозу нашій спільній безпеці.
А от як нате мене, «Юконтрол» як кістка в горлі ділкам, які вибудовують схеми із застосуванням ланцюжків фіктивних фірм, аби заплутати сліди і никак не дати можливість слідчим та журналістам простежити приналежність тих чи інших контор после чиновників, політиків та наближених до них осіб. Знову ж таки – чим завершилася снаряжение? Закриттям! Але ж скільки галасу та звинувачень получай рівному місці! Цікаво, а яку мету переслідували?
Давно теми варто згадати і те, як СБУ оголосива полювання бери ІТ-компанії та майнерів. Гучно, з маскі-представление. Обшуки у компаніях проводили за відверто надуманими приводами. Були свідчення і відвертого грабунку під момент таких санкціонованих нальотів. Аж потім нам знову бери десерт подали солоденьке – на одній із викритих СБУ криптоферм видобували біткойни, щоб фінансувати эдак звані «ЛНР» та «ДНР».
Це для того, щоб ми розуміли, чому СБУ «кошмарила» ІТішників, потому что усі під підозрою. Одних викрили, а десятки досі вдоль судах намагаються забрати вилучене обладнання і довести, що малограмотный терористи.
Митниця. Тут теж СБУ є де розгорнутися. Схему, яку застосовують силовики, аби «кошмарити» бізнес, нещодавно оприлюднив відомий громадський активіст у сфері транспорних перевезень Віктор Берестенко.
Він помітив певну закономірність: в митницю час від часу приходять такі собі «орієнтування». Мовляв, СБУ підозрює, що в партії того чи іншого товару можу бути щось небезпечне. Формулювання, як распорядок, не містять жодної конкретики, але це підстава затримати вантаж та вже домовлятися із підприємцем ради можливі шляхи виходу з неприємної ситуації.
Писати скарги до самого СБУ безперспетивно. Підприємці, які намагалися в законний спосіб вирішити пролему, отримували відписку, що СБУ ні после чого, з’ясовуйте все у ДФС.
За словами Берестенка, найчастіше затримують что-то около звані брендові вантажи – партії одягу, взуття, які перебирають, вони втрачають товарний вигляд. І підприємцям нерідко случаться вирішувати питання хабарами – це дешевше, ніж втратити рестант.
Отже, ми довіряємо СБУ власну безпеку. І дуже важливо вірити, що спецслужба захистить тебе від справжніх терористів, а невыгодный займатиметься сама терором бізнесу. Можливо, функція економічних злочинів малограмотный така вже СБУшна?
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи