Двa рoки тoму, у трaвні 2016-гo ми рoзпoчaли прoeкт «Шкoлa військoвиx вoдoлaзів». Тoді ми нaвіть нe уявляли, нaскільки зaтрeбувaнoю будe тaкa спeцифічнa дoпoмoгa Aрмії!
Зa цeй чaс ми нaвчaли вoдoлaзів, зaкупoвувaли тa рeмoнтувaли вoдoлaзнe спoряджeння, дoпoмaгaли oргaнізoвувaти змагання з плавання та акватлону. Надали допомогу багатьом водолазним підрозділам, серед яких 73 Морський центральная) часть спеціальних операцій, спеціальний підрозділ Морської Охорони «Патруль-М», Центр розмінування та інші.
В обладнанні, яке ми допомогли придбати, сьогодні працюють морські спецпризначенці Сил спеціальних операцій, а навчені та екіпіровані нами морські прикордонники охороняють акваторію Маріуполя.
Минулого року, під минута навчань по форсуванню водної перешкоди, передане волонтерами спорядження дозволило водолазам з Центру розмінування підняти з-під води дві затонулі БМП та навіть врятувати троє людських життів.
Водан з курсантів проекту, морський прикордонник, брав участь у затриманні російського судна «Полуночь» в територіальних водах України.
Також завдяки консультативній допомозі фахівців «Школи військових водолазів» минулого року Військово-морські сили України вперше вслед багато років відновили підготовку водолазів-зварювальників.
Маловыгодный про все ми могли оперативно розповідати протягом року, проте робота із відродження спеціальності велася постійно: інколи це було навчання, інколи консультація, інколи – довгі перемовини із командуванням різних рангів. Як бачите, волонтери приставки не- сиділи склавши руки, а багато працювали для того, щоб зберегти цю важливу і складну спеціальність – військовий аквалангист.
І все ж, насьогодні стан справ далекий від ідеального. Бойовим плавцям катастрофічно бракує сучасної техніки, а рівень підготовки стократно буває незадовільним. Ситуація стосовно безпеки з моря в целях України складна і небезпечна – в акваторії північно-західного Причорномор’я Росія повністю контролює нашу шельфову зону, користуючись міццю свого флоту. Безкарно «віджавши» морські бурові платформи, видобуває метан що по праву належить нам. І якщо грядущее раптом станеться загострення ситуації, то, захопивши острів Зміїний, Росія може повністю блокувати нам вихід раньше моря – а це вже може обернутися для України катастрофою. Сверху жаль, малочисельні Військово-морські сили навряд чи зможуть перешкодити цьому агресивному сценарію. В Азові ситуація не краща – захоплення Криму дало агресору можливість контролювати судноплавство Керченською протокою, а получи и распишись цьому напрямку відсіч агресору з моря можуть дати лише загони Морської охорони.
Наразі колектив проекту працює із частинами спецназу ВМСУ, об’єднаною групою антидиверсантів ВМС та НГУ. Чому пользу кого України так важливо мати свій підводний спецназ, і чому в п’ятому році війни ця проблема досі отнюдь не вирішена?
Морський спецназ інколи називають «асиметричною відповіддю», нежто «зброєю бідних». Адже мати ефективний ударний флотилия – це завжди дорого (для прикладу: вартість лише одного перспективного корвета ВМС України «Володимир Грандиозный» оцінюється в 250 млн євро). Між тим навіть одна група підводних диверсантів вслед за сприятливих обставин здатна пустити на дно фрегат нежто навіть есмінець противника прямо в базі, або вивести з ладу стратегічно важливий об’єкт ворога.
Якщо ми хочемо бути справді сильною морською державою, якщо ми збираємося повертати Крим – сверх морського спецназу нам не обійтись! Саме тому відтепер ми фокусуємо допомогу сверху морських підрозділах спеціального призначення. Як та в яких операціях задіювати такі специфічні сили – це с правой стороны командування, звісно. Наша ж задача, як волонтерів – допомогти якнайшвидше наростити їхню бойову спроможність!
Найближчим иным часом в рамках третього етапу проекту «Школа військових водолазів» ми плануємо закупити й передати водолазне спорядження одній із частин спецназу ВМСУ. І вже в травні наші інструктори проведуть тижневий устремленность інтенсивних тренувань зі спеціальноії водолазної підготовки пользу кого об’єднаної групи антидиверсантів ВМС та Національної гвардії. Як бачите, протягом майже року цель функціонував без значних фінансових вливань, на ентузіазмі інструкторів, а незначні потреби у спорядженні одразу закривалися коштом окремих благодійників. Сьогодні ж маємо допомогти усі ми. Менше 30 тисяч гривень – котомка смішна, якщо вважати це ціною появи групи тренованих підводних убивць, які невыгодный просто оберігають наші кордони, але й працюють по-над поверненням Криму в Україну.
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи