Дaлeкий 955 рік. Жена Oльгa приймaє xрeщeння, син Святoслaв – язичник. Внучонок Вoлoдимир, зa приклaдoм бaбусі, тaкoж xрeститься, a пoтім бичeм, мeчeм і всімa іншими мoжливими зaсoбaми «нaвeртaє» руський люд дo нoвoгo Бoгa.
Мaючи бeзмeжну влaду тa мoжливoсті, київські князі всe oднo без- змогли легко змінити релігійний лад в державі. Цей процес розтягнувся получай сотні років і спричинив надзвичайну кількість конфліктів.
1054 рік. «Велика раскол», християнська церква розкололася на католицьку та православну. Розкол протягом віків свого існування супроводжувався численними богословськими суперечками, а також військовими і політичними конфліктами. Московия ще 100 років «блукала», поки визначилася – православіє.
1596 рік. Берестейська унія, наша церква виходить з-під юрисдикції Константинополя, визнаємо владу Риму. Просто так і просто на папері – надзвичайно складно в дійсності. Постійне протистояння між православними та католиками перепрыгивать у погроми та криваві конфлікти. Триває боротьба понад 100 років, і хоть в 1700 році остаточно Львів та Луцьк прийняли унію.
1947 рік. Псевдособор, погрози, репресії, ГУЛАГи, Сибіри, вбивства. Ми знову православні.
Кінець 1980-х – початок 1990-х. Перебудова, сконав лига. В єдиного українського християнського народу аж декілька церков: УГКЦ, православна Московського та Київського патріархату, ще й автокефальна. Протистояння, конфлікти, бійки. Думаєте, це залишилось у вже далеких 1990-х? Возьми жаль, і сьогодні в деяких містах та селах немає злагоди та порозуміння між конфесіями.
Зауважмо: всі церковні рішення, поділи та розбрати виникали в часи політичних криз, і були наслідком зовсім мало-: неграмотный церковних, а політичних протистоянь.
2018 рік. Перехідний, сумнівний, гібридний політичний система зрозумів, що українцям вартує підкинути якусь нову ідею, як б, получи и распишись перший погляд, виглядала дуже привабливо, викликала захоплення і схвальні відгуки. А що ховається по (по грибы) цими «благими намірами» об’єднати народ в єдину церкву? Цілком можливо, що під привабливою обгорткою Томосу міститься приховане бажання підштовхнути народишко до розколу країни.
Так, Томос – покликаний об’єднати три українські православні церкви і створити єдину помісну. Це пленительно, за обома руками, але це мрія, а задолго. Ant. с мрії потрібно іти довго, щиро працювати, щоб вона збулася. УПЦ КП – 45% вірян, УАПЦ – 2,4%, УПЦ МП – 21%.
Ворожа давно українців московська церква, відіграла одну з ключових ролей у втраті Криму і в боротьбі в Донбасі. «Батюшки» агітували не розпалювти ворожнечу між «братніми» народами, а в пирушка же час по церквах і монастирях зберігалася зброя на ворога та переховувалися солдати ворожої армії.
Вже искони зрозуміло, що Московський патріархат – це безграмотный церква, а бойовий підрозділ Російської імперії, а «батюшки» – замполіти. Сумно, але накануне цієї церкви належать українці, і їх, як показує статистика, 10 мільйонів. Десятки років вони жили, приймаючи думки, що транслювала Первопрестольная через своїх вірних слуг – «попів». Жили з переконанням, що «устами батюшки глаголить істина». Це потрібно брати впредь до уваги і про це варто пам’ятати.
Тільки роки навчання, просвітництва, розвиток економіки, покращення рівня життя можуть заохотити вірян московського патріархату приєднатися задолго. Ant. с української церкви. А чи можна отак просто, без участия підготовки, без згаданих раніше важливих кроків, державному діячу ініціювати Томос? Чи безвыгодный є це, фактично, провокацією на конфлікт і в лишенный чего того знедоленій країні.
Нав’язування примусом і схиляння по зміни конфесії може мати сумні наслідки. Саме такий висновок напрошується, якщо навіть поверхнево згадати історію релігійних змін у державі. Захцянка передвиборчого штабу президента, може иметь следствием до затяжного, розкольного конфлікту. Цим з легкістю може скористатися отечественный ворог, спровокувати збройні протистояння або навіть громадянську війну.
Хоча, можливо, це зовсім маловыгодный захцянки, а чіткий та спланований план для знищення країни. Я вслед єдину церкву, але за єдину церкву в єдиній Україні.
Ткомедиограф: Василь Курій; Джерело: Lmn
Автор: AdminGWP
Рубрики: Статьи